Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого  Співака В.I.

суддів  Білуги С. В.

Заїки М.М.

Загороднього А.Ф.

Юрченка В. В.

при секретарі Парненко В. С., за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення військового місцевого суду Чернігівського гарнізону від 04 серпня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 06 грудня 2005 року у справі за його позовом до Чернігівського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії, -

в с т а н о в и л а:

У червні 2005 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Чернігівського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії.

Рішенням військового місцевого суду Чернігівського гарнізону від 04 серпня 2005 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 06 грудня 2005 року,  в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати зазначені рішення судів, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, зокрема: Указів Президента України № 173/2002 від 23.02.2002 (173/2002) року "Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ"  та № 389/2003 (389/2003) від 5.05.2003 року "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони за безперервну службу" і  статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) .

Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильного застосування норм матеріального права, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) № 2262-Х11 в редакції Закону від 15 червня 2004 року і який набрав чинності з 01 січня 2005 року, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, а також особам, які мають право на пенсію згідно із Законом № 2262-Х11   (2262-12) , та членам їхніх сімей пенсії нараховуються, виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням з урахуванням відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством.

Суди правильно послались на те, що цей Закон не має зворотної сили.

Судами також враховано, що надбавки, які були встановленні Указом Президента України № 173/2002 від 23.02.2002 (173/2002) року "Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ" та Указом Президента України № 389/2003 (389/2003) від 5.05.2003 року "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони за безперервну службу" є новими додатковими видами грошового забезпечення військовослужбовців і їх не можна розглядати як підвищення грошового забезпечення у зв'язку зі зміною його розміру. Ці надбавки  приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії особам, які  отримували їх під час проходження служби і звільнені після їх запровадження. Оскільки ОСОБА_2 був звільнений з військової служби у 1976 році, тобто до запровадження надбавок, то немає підстав для застосування цих надбавок при перерахунку його пенсії.

Закон України "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (1769-15) , який набув чинності 01 січня 2005 року, не має зворотної сили, тому вимоги щодо перерахунку пенсії з урахуванням надбавок після звільнення із служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій за минулий час, тобто до 01 січня 2005 року задоволенню не підлягають.

Також обгрунтованими є висновки судів в частині відмови у позові про перерахунок за період з 01.01.2000 р. по 31.12.2004 р. пенсії з урахуванням Закону України "Про індексацію грошових доходів громадян" (1282-12) , оскільки вимоги про індексацію є похідними від вимог про перерахунок пенсії із врахуванням надбавок.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому касаційну скаргу ОСОБА_2 слід залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів - ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення військового місцевого суду Чернігівського гарнізону від 04 серпня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 06 грудня 2005 року у справі за його позовом до Чернігівського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.