Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Брайка А.І.

Карася О.В.

Степашка О.І.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Куйбишевської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2007 року

та постанову Розівського районного суду Запорізької області від 16.04.2007 року

у справі № 2а-2/2007

за позовом ОСОБА_1

до Куйбишевської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області

про скасування рішення, -

Постановою Розівського районного суду Запорізької області від 16.04.2007 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2007 року, задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та скасовано рішення Куйбишевської МДПІ Запорізької області про нарахування податкового зобов’язання в сумі 1705 грн. 47 коп. відповідно до податкового повідомлення від 24.05.2006 року № 0000451701/0.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, Куйбишевська МДПІ Запорізької області звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та постановити нове рішення про відмову в позові.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВСІ № 088798, виданого 13 жовтня 2005 року Розівською державною нотаріальною конторою Запорізької області, ОСОБА_1 після чоловіка ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, набула право власності на спадкове майно - майновий пай вартістю 13 119,00 грн. в пайовому фонді КСП "Азов"Розівського району Запорізької області, що належав померлому на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії АР № 434, виданого Азовською сільською радою Розівського району Запорізької області 23 червня 2003 року.

31 березня 2006 року ОСОБА_1 подала до Куйбишевської МДПІ декларацію про доходи, одержані з 01 січня по 31 грудня 2005 року, в якій зазначила вартість успадкованого майнового сертифіката, але не сплатила податок з доходів фізичних осіб.

02 червня 2006 року ОСОБА_1 отримала податкове повідомлення від 24.05.2006 року № 0000451701/0 про визначення податкового зобов'язання у сумі 1705 грн. 47 коп. у зв'язку з успадкуванням нею майнового паю.

Податковий орган вважає, що зміст прав особи, які засвідчує майновий сертифікат, є тотожнім змісту корпоративних прав.

Суди попередніх інстанцій не погодились з даною позицією відповідача та вказали, що право на майновий пай не можна вважати корпоративним правом. При цьому суди виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"корпоративні права - це право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.

Статтею 167 ГК України також дано визначення поняття корпоративних прав, а саме, це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Тобто, однією з найважливіших ознак корпоративного права є можливість управляти юридичною особою.

Статтею 7 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство"передбачено, що майно КСП належить на праві спільної часткової власності його членам. При цьому суб’єктом права власності на такому підприємстві є саме підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства. Майновий пай не дає його власнику права на управління будь-яким підприємством чи одержання якихось прибутків від діяльності господарської організації.

Аналіз вказаних правових норм дає підстави колегії суддів погодитись з висновком судів, що право на майновий пай не є корпоративним правом фізичної особи або іншим об’єктом комерційної власності, оскільки воно не визначає права такого власника на частку у статутному фонді господарської організації та не встановлює його прав на участь в управлінні підприємством і на отримання частки прибутку.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2007 року та постанову Розівського районного суду Запорізької області від 16.04.2007 року у даній справі такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Куйбишевської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області відхилити, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2007 року та постанову Розівського районного суду Запорізької області від 16.04.2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.