ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
|
"26" листопада 2009 р. м. Київ
|
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Бим М.Є. (доповідач), Гончар Л.Я., Харченка В.В., Чалого С.Я., Черпіцької Л.Т.
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2009 року у справі №2-а-12429/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області про визнання бездіяльності незаконною та стягнення підвищення до пенсії, -
В С Т А Н О В И Л А :
У липні 2008 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області, в якому просила зобов'язати нарахувати на її користь недосплачену, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2007 рік в сумі 735,30 грн.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2009 року, позов задоволено в повному обсязі. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком в розмірі, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове пенсійне страхування"та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, в іншій частині позовних вимог відмовлено.
В касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області просить скасувати зазначені судові рішення, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"зупинено на 2007 рік з урахуванням положення ст. 111 цього Закону. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 за № 6-рп/2007 (v0a6p710-07)
року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР)
(конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч, 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"("Справа про соціальні гарантії громадян"), визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР)
(є неконституційними) положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", яким зупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням ст. 111 цього Закону.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1,3 частині 2 статті 6, частині 2 статті 8, частині 2 статті 19, статтями 21, 22, пункту 1 частини 2 статті 92, частинами 1 та 2, 3 статті 95 Конституції України
Тобто, Верховна Рада України не має повноважень, при прийнятті Закону про Державний бюджет України на відповідний рік, включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного Закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, суди дійшли правильного висновку про те, що після прийняття рішення Конституційного суду України відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивачці у розмірах, передбачених Законом.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно ч.3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області відхилити, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, у строки та порядку, визначених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: