Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

головуючого: судді-доповідача Бим М.Є.

суддів: Гончар Л.Я., Харченка В.В., Чалого С.Я.. Черпіцької Л.Т.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційними скаргами Управління Пенсійного фонду України в місті Красний Луч Луганської області на постанову Краснолуцького міського суду Луганської області від 06 травня 2007 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2008 року та ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2008 року у справі №2а-241/07 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Красний Луч Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок розміру пенсії, -

У серпні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконними дії Управління Пенсійного Фонду України у м. Красний Луч Луганської області щодо відмови у перерахунку пенсії по інвалідності згідно з ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, згідно зі ст. 50 цього ж Закону, та зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Красний Луч Луганської області призначити державну пенсію як інваліду, захворювання якого пов'язане Чорнобильською катастрофою, для інвалідів 2 групи в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, а також призначити щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі: інвалідам 2 групи - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, провести перерахунок грошового утримування, що виплачується замість пенсії, як інваліду війни 2 групи в розмірі 40% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Постановою Краснолуцького міського суду Луганської області від 06 грудня 2007 року, зміненою постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2008 року, позов задоволено частково.

В касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в місті Красний Луч Луганської області просить скасувати зазначені вище судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального права та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального права, та залишити в силі постанову суду першої інстанції, яку вважає законною та обґрунтованою.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належить (віднесений) до першої категорії осіб, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням та є інвалідом другої групи.

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року (1058-15) № 1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Абзацом другим преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.

Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Розділ 8 Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) (надалі - спеціальний закон) передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Приписами зазначеної статті встановлено, що з 1 січня 2007 року максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством), призначених (перерахованих) у 2006 - 2007 роках відповідно до цього Закону, не може перевищувати 12 мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на місяць згідно із Законом № 489-5 (489-16) від 19 грудня 2006 року. Такий самий граничний розмір визначений даною статтею для пенсій призначених у 2006 році відповідно до Закону № 3235-15 (3235-15) від 20 грудня 2005 року.

Стаття 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам другої групи - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Нормами статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника. Зазначені норми розповсюджуються на позивача як віднесеного до категорії 1.

Згідно частини третьої ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсія у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .

Частина четверта статті 54 цього Закону передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 2 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

Тобто, даною нормою визначений для даної категорії нижчий розмір державних пенсій. Таким чином, якщо нормами статті 49 спеціального закону передбачений максимальний розмір, то частиною 4 статті 54 даного закону нижчий розмір державної пенсії для інвалідів, віднесених виключно до першої категорії, та у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України "Про прожитковий мінімум"від 15 липня 1999 року (966-14) № 966-14, а також Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ (2017-14) , згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 (2505-15) від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-5, що набрав чинності з 1 січня 2007 року, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 387 гривень, з 1 жовтня - 395 гривень.

Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року № 749-5 (749-16) та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп.; 415 грн. 11 коп.

Таким чином, для позивача як інваліда другої групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, нижчий розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених вище розмірів.

Крім того, Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що зокрема зазначено у рішенні № 8-рп/2005 (v008p710-05) від 11 жовтня 2005 року по справі № 1-21/2005, а також у рішенні № 6-рп (v0a6p710-07) від 09.07.2007 року), пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

Враховуючи зазначене, суди правильно визнали дії Управління Пенсійного фонду України неправомірними та зобов'язали перерахувати пенсію позивачу.

Разом з тим, апеляційний суд правомірно змінив рішення суду першої інстанції в частині часу, з якого відповідач повинен здійснити перерахунок пенсії, оскільки на підставі ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"від 9 липня 2003 року № 1058-4, у разі виникнення права на підвищення пенсії - її розмір перераховується з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Крім того, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що суд першої інстанції необґрунтовано зобов'язав відповідача проводити перерахунок пенсії, у разі підвищення мінімальної пенсії за віком постійно, оскільки Кодексом адміністративного судочинства (2747-15) передбачено відновлення лише порушеного права громадянина, а не того, яке може бути порушено в майбутньому.

Доводи касаційних скарг зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи не правильно застосовано норми матеріального права чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційні скарги Управління Пенсійного фонду України в місті Красний Луч Луганської області та ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Краснолуцького міського суду Луганської області від 06 травня 2007 року, змінену постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2008 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, у строки та порядку, визначених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.