Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

головуючого: судді-доповідача Бим М.Є.

суддів: Гончар Л.Я., Харченка В.В., Чалого С.Я.. Черпіцької Л.Т.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2008 року у справі № 2а-1967/07 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква про перерахунок пенсії, -

У лютому 2007 року ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України м. Біла Церква, в якому просив визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати зробити перерахунок пенсії по інвалідності як особі постраждалій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС із розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, та проведення йому як проживаючому в зоні радіоактивного забруднення доплати в розмірі однієї мінімальної заробітної плати в сумі 400 гривень щомісячно, за період починаючи з 01 січня 2007 року.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2008 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог.

В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в, є потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС першої категорії, інвалідом 2 групи, захворювання якого пов’язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 .

У відповідності з частиною першою статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

Відповідно до ст. 54 вказаного вище Закону розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильської катастрофою, не можуть бути нижчими: по 1 групі інвалідності –10 мінімальних пенсій за віком; по 2 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по 3 групі інвалідності –6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам –3 мінімальних пенсій за віком.

Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання визначається Кабінетом Міністрів України.

Обчислення і призначення вказаного виду пенсії провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) . Відповідний перерахунок пенсії позивача, її максимальний розмір визначається ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка теж є відсилочною нормою з посиланням на ст.. 28, 42 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .

Відповідно до ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок –20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до ст.. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) особам, віднесеним до категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров"ю у розмірах:

- інвалідам 1 групи – 100 % мінімальної пенсії за віком;

- інвалідам 2 групи – 75% мінімально пенсії за віком;

- інвалідам 3 групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу –50% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до вимог частини 3 статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму, встановлено законом.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України (254к/96-ВР) та законами України основних соціальних гарантій визначаються Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (2017-14) .

За змістом абзацу 3 статті 1 цього Закону державні соціальні гарантії –встановлені законами мінімальні розмірі оплати праці. Доходів громадян. пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.

Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України і щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Визначений ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, є певним стандартом, в порівнянні з яким визначаються розміри інших видів соціальних виплат та допомоги. Так, Закон України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) встановлює у ст.. 62, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п’ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 %.

Тобто, мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є відправною величиною, від якої проводиться розрахунок пенсій, визначених в статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.1997 р. № 523 (523-97-п) . Ця постанова є чинною, її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту статей 50, 54 Закону № 796-ХІІ. А в пункті 2 постанови від 3 січня 2002 року № 1 (1-2002-п) Кабінет Міністрів України установив розмір суми, з якої проводиться розрахунок пенсій, усупереч положенням зазначених статей Закону, причому ця сума не відповідає розмірам мінімальної пенсії за віком.

Вирішуючи спір щодо пенсії, суди першої та апеляційної інстанцій не взяли до уваги, що з огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними актами при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону № 796-ХІІ, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений у Законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Щодо норм Закону України від 19.12. 2006 р. "Про державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) , то слід зазначити, що рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. (v0a6p710-07) (справа про соціальні гарантії громадян) положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) щодо іншого порядку обрахування розмірів соціальних виплат, доплат, пенсій, встановлених, зокрема, Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , визнані неконституційними.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Тобто, норми Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) знову почали діяти після прийняття Конституційним Судом України рішення від 09.07. 2007 р.

Отже, позовні вимоги щодо здійснення перерахунку пенсії і її підвищення з 1 січня по 9 липня 2007 року є необґрунтованими, так як з 01 січня по 9 липня 2007 року діяли норми Закону України від 19.12. 2006 р. "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) , які по-іншому регулювали ці правовідносини, та оскільки ці норми прийняті пізніше в часі, то вони мали пріоритет над статтями 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Оскільки суд не може застосовувати недіючу норму, тому вірним є рішення суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, про відмову в позові про перерахунок пенсії за вказаний проміжок часу.

Разом з тим судами попередніх інстанцій не враховано, що з дня прийняття Конституційним Судом України рішення від 09.07. 2007 р. позивач набув право на перерахунок пенсії на підставі норм статтей 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Щодо позовних вимог позивача Карася П.М. про нарахування йому на підставі ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"щомісячної доплати, то слід зазначити, що відповідно до приписів частини 1 статті 39 цього Закону така доплата провадиться громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення.

Отже, вірним є висновок судів попередніх інстанцій про безпідставність позовних вимог про нарахування доплати.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судове рішення є помилковим в частині відмови в позові щодо визнання неправомірними дій відповідача та зобов’язання провести перерахунок пенсії за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року, тому на підставі ст. 225 КАС України слід змінити судові рішення в названій частині.

Керуючись ст.ст. 222, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Змінити постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2008 року в частині відмови в позові про визнання неправомірними дій Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква та зобов’язання провести перерахунок пенсії з 9 липня 2007 року та ухвалити нове рішення в цій частині про задоволення позову.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року неправомірними.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква провести Карасю Петру Миколайовичу перерахунок пенсії відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та відповідно до статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року.

В іншій частині постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2008 року залишити без змін.

постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, у строки та порядку, визначених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.