2а-5791/10/2/0170 Про визнання нечинним рішення про визначення митної вартості товарів - 18.01.2011 Прийняття

Суть спору: Закрите акціонерне товариство "УКпостач" звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Кримської митниці Державної митної служби України про визнання нечинним рішення про визначення митної вартості товарів № 600000013/2009/080062/2 від 30.12.2009р. Вимоги мотивовані тим,що відповідач безпідставно не погодився з митною вартістю товару, зазначеної в договорі.

Відповідач надав заперечення на позов, в яких зазначив, що відсутні підстави для визнання нечинним рішення, яким встановлена митна вартість товару.

Від Прокуратури АР Крим 15.10.2010 р. надійшло клопотання про вступ представника Прокуратури АР Крим до розгляду справи № 2а-5791/10/2/0170.

Представники Закритого акціонерного товариства "УКпостач" у судовому засіданні, яке відбулось 17.01.2011 р., заявили клопотання про заміну позивача на Приватне акціонерне товариство "УКпостач", у зв’язку зі зміною найменування.

Представник прокуратури та відповідача проти заміни позивача не заперечували.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи назву Закритого акціонерного товариства "УКпостач" змінено на Приватне акціонерне товариство "УКпостач", про що Виконавчим комітетом Красноперекопської міської ради АР Ким 23.12.2010 року внесені відповідні зміни.

Суд ухвалою від 17.01.2011 р. провів заміну позивача по справі на Приватне акціонерне товариство "УКпостач" (далі позивач).

У судовому засіданні, яке відбулось 18.01.2011 р., представники позивача та відповідача наполягали на вимогах та запереченнях, викладених у позові та відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, прокурора, суд

Між позивачем та Компанією "COPTECH d.o.o." 31.03.2008 р. був укладений контракт №003/20/1-137, відповідно до умов якого останній мав забезпечити постачання трубок мідних.

Позивач для здійснення митного оформлення товару, придбаного у Компанії "COPTECH d.o.o." на підставі контракту №003/20/1-137, надав вантажну митну декларацію № 60080004/2009/005649 від 29.12.2009 р., інвойс № 12512298/09 від 22.12.2009 р., в яких була зазначена вартість трубок мідних розмірами 6Х0,75 мм у кількості 2839кг, 8Х0,75 мм - 5005 кг, 9,52Х0,75 мм – 3338 кг від 5441 до 5624 Євро за тонну (в перерахунок 7,82-8,08 дол. США за 1кг).

За результатами розгляду наданих документів відповідачем було здійснено порівняння цінової інформації, наявної у митного органу на ідентичні та подібні товари, з’ясовано,що вартість трубок мідних, що ввозились на митну території України становила від 8,3 до 11.27 дол. США за 1 кг, в наслідок чого виникли сумніви у достовірності заявлених відомостей. Відповідачем була самостійно визначена митні вартість ввезених позивачем товарів за шостим (резервним) методом на рівні 8,3 дол. США за 1 кг, прийнято рішення про визначення митної вартості товарів № 600000013/2009/080062/2 від 30.12.2009 р., яке визначало митну вартість лише трубок мідних розмірами 6Х0,75 мм у кількості 2839 кг, 8Х0,75 мм – 5005 кг, 9,52Х0,75 мм – 3338 кг.

Ст. 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинен він дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 1 Митного кодексу України ( далі МК України) митна декларація- це письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення.

Відповідно до ст.81 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Ст.259 МК України встановлює, що митна вартість товарів – це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України відповідно до положень цього Кодексу (92-15) .

Митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості (ст. 262 МТ України).

Згідно зі ст. 264 МК України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення мають базуватись на достовірній документально підтвердженій інформації. Митний орган має право прийняти рішення про неможливість використання вибраного декларантом методу митної оцінки.

Митний орган, що здійснює контроль за правильністю митної оцінки товарів має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів, та у разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені цим Кодексом (92-15) , на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів ( ст.265 МК України).

Методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, визначені у ст. 266 МК України.

Ст. 273 МК України встановлює, що якщо митна вартість не може бути визначена шляхом послідового використання методів, зазначених у ст.267- 272 цього кодексу, або митний орган аргументовано вважає, що ці методи визначення митної вартості не можуть бути використані, митна вартість оцінюваних товарів визначається з урахуванням світової практики. Визначення митної вартості оцінюваних товарів з використанням резервного методу здійснюється на основі законів України і має відповідати принципам та положенням VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) та Угоди про застосування VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) 1994 року (981_011) .

Під час розгляду справи позивачем надані документи, яки свідчать про те, що, діючи згідно з умовами контракту №003/20/1-137 від 31.03.2008 р., він двічі замовив у нерезидента товар, перше замовлення було оформлено після узгодження всіх умов постачання 16.11.2009 р., оформлений інвойс № 12411291/09 на суму 43678 Євро. Ціна товару другого замовлення була узгоджена сторонами станом на 09.12.2009р., після чого оформлена проформа – інвойс № 12412295/09 від 09.12.2009р. Товар був готовий до відвантаження на адресу позивача 22.12.2009р., нерезидентом були підготовані товарно супровідні документи, в тому числі інвойс № 12512298/09від 22.12.2009 р., в якому були зазначені ціна, кількість та вартість товару, виготовленого по замовленням від 16.11.2009 р. та 09.12.2009 р. У інвойсі №12512298/09 від 22.12.2009 р. зазначені наступні ціни на товар на трубку мідну 6Х0,75 мм - 5491 Євро за 1 т, на трубку мідну 8Х0,75 мм - 54491 Євро за 1т. (які були зафіксовані на 16.11.2009 р. – день оформлення замовлення), на трубку мідну 9,52Х0,75 мм - 5624 Євро за 1 т (ціна зафіксована на 09.12.2009 р.).

Судом встановлено, що при наданні для митного оформлення товару у митної декларації декларант розрахував митну вартість товару з урахуванням умов постачання (FCA Сербія), збільшив митну вартості товару на транспортні витрати згідно рахунку –фактури № 97 від 22.12.209р. у розмірі 12000 грн. За таких обставин відповідно до курсу іноземних валют та день митного оформлення товару, митна вартість складала 778276,66 грн., а фактурна - 766276,66 грн.

Надані позивачем документи свідчать про те, що на підставі проформи - інвойсу № 12411292/09 на суму 43678 Євро, в який, як зазначено вище була зафіксована ціна на товар станом на 16.112009 р., позивач 08.12.2009 р. перерахував нерезиденту 59963,13 Євро, з яких 16285,13 Євро - погашення заборгованості за раніше отриманий товар, 43678 Євро - оплата зазначеної проформи – інвойсу. За товар, виготовлення якого відбувалось на виконання замовлення від 09.12.2009 р., позивач перераховував кошти пізніше, зокрема, 19.01.2010 р. платіжним дорученням №16 на суму 23108,17 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач не виконував умов контракту №003/20/1-137, укладеного 31.03.2008 р. з Компанією "COPTECH d.o.o.", щодо проведення розрахунків за товар, але це не призвело до затримання процесу постачання товару на його адресу, зокрема, згідно з замовленнями від 16.11.2009 р. та 09.12.2009 р.

Під час розгляду справи представник відповідача підтвердив, що саме з наведених вище підстав, приймаючи до уваги умови контракту№003/20/1-137, у нього виникли сумніви щодо достовірності заявленої декларантом митної вартості товарів.

При визначенні митної вартості товару, який був заявлений до митного оформлення декларантом позивача при ввезені товару згідно з інвойсом №12512298/09від 22.12.2009 р., відповідачем був застосований резервний метод (6 метод). Але в порядку передбаченому ст. 70 КАС України, він не надав доказів послідового використання методів, зазначених у ст.ст. 267-272 МК України, він також не надав доказів неможливості їх використання. До матеріалів справи також не надані докази того, що під час застосування вказаного методу визначення митної вартості товару приймались до уваги ціни на ідентичні товари, постачання яких відбувалось з дотриманням умов, яки подібні умовам контракту №003/20/1-137.

За таких обставин, вивчивши надані позивачем документи, вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що існують підстави для задоволення позову.

Під час судового засідання, яке відбулось 18.01.2011 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 25.01.2011 р.

Керуючись ст.ст. 98, 160- 163 КАС України, суд

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Кримської митниці про визначення митної вартості товарів № 600000013/2009/080062/2 від 30.12.2009 р.

постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.