Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого:

Бутенка В.I.

Суддів:

ГончарЛ.Я.

Лиски Т.О.

Панченко О.I.

Сороки М.О.

при секретарі :  Липі В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду адміністративну справу за касаційною скаргою ПП "Візняки" на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 21 листопада 2005 року по справі за позовом  ПП "Візняки" до Надвірянської міської ради та виконавчого комітету Надвірянської міської ради про визнання недійсним розпорядження, -

в с т а н о в и л а :

ПП "Візняки" звернулося до суду з позовом до Надвірянської міської ради та виконавчого комітету Надвірянської міської ради про визнання недійсним розпорядження та рішення, відшкодування матеріальної шкоди.

Позивач  обгрунтовує свої вимоги тим, що згідно договору купівлі-продажу від 15.06.2001 року, укладеного з Фондом комунального майна Надвірянського району, підприємство є власником споруд промислового ринку, що знаходиться в м. Надвірна на майдані Шевченка, та згідно договору оренди від 11.09.2001 року укладеного з Надвірянською міською радою, є орендарем земельної ділянки площею 0, 1912 га, на якій розміщенні вказані споруди. В зв'язку з тим, що ряд підприємців після закінчення терміну дії договорів найму торгового місця не переукладали договори, позивачем були вжиті заходи для недопущення на ринок осіб, які не мали права здійснювати торгівлю. На це відповідачами була примусово відновлена робота ринку шляхом демонтажу вхідних воріт і надалі прийняті оскаржувані розпорядження та рішення. Вважає, що відповідачем порушені його права власника та орендаря, порушені п.п.20,23 Правил торгівлі на ринках (z0288-02) , зареєстрованих Мін'юстом України 22.03.2002 року №288/6576 (надалі"Правила торгівлі на ринках"), ч. 4 ст.23 ГК України (436-15) . Внаслідок незаконних дій відповідача йому завдано збитки в розмірі 14 100 грн., які складаються з витрат на відновлення воріт.

Позивач просив  визнати  недійсними розпорядження міського голови Надвірнянської міської ради від 9 березня 2005 року №64-р "Про відновлення роботи  промислового ринку на майдані Шевченка" та рішення  виконавчого комітету Надвірнянської міської ради від 9 березня 2005 року № 127 "Про відновлення роботи промислового ринку на майдані Шевченка" та стягнути  на його користь з відповідачів завдані збитки в розмірі 14100 гривень.

26.04.2005 року Надвірянська міська рада подала до суду зустрічну позовну заяву до ПП "Візняки", яка ухвалою господарського суду Iвано-Франківської області від 27 квітня 2005 року була повернута заявникові.

Рішенням господарського суду Iвано-Франківської області від 3 червня 2005 року позов ПП "Візняки" задоволено.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21 листопада 2005 року апеляційна скарга Надвірянської міської ради задоволена, а рішення господарського суду Iвано-Франківської області від 3 червня 2005 року скасовано в частині  стягнення матеріальної шкоди і  постановлено рішення про відмову в позові в цій частині. Провадження у справі відносно виконавчого комітету Надвірнянської міської ради Iвано-Франківської області закрито на підставі п.1ч.1 ст. 157 КАС України (2747-15) .

У поданій касаційній скарзі ПП "Візняки", з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судове рішення  апеляційного суду та залишити  в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга  підлягає  частковому задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції  встановив, а апеляційний суд погодився з тим, що оскаржувані  дії  та рішення  відповідачів  по відновленню  торгівлі на ринку є незаконними.

Однією з  таких незаконних дій, як було встановлено судом на підставі належних доказів, був демонтаж  вхідних воріт, вчинених за розпорядженням міського голови.

Позивач посилався на заподіяння йому матеріальних збитків  в результаті  пошкодження  воріт.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення  суду першої інстанції, вказував, що  позивач не довів, що виникла шкода є наслідком  протиправних дій відповідачів.

Однак покладення на позивача  обов'язку доказування  винності заподіювача шкоди суперечить вимогам матеріального права.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України (435-15) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи,  відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною другою цієї статті особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Крім того суд другої інстанції допустив порушення норм процесуального права, коли виніс судове рішення у вигляді ухвали в той час як вирішив по суті позов про відшкодування майнової шкоди.

Відповідно  до ч.2 ст. 205 КАС України (2747-15)   суд апеляційної інстанції за наслідками  розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

У зв'язку з наведеним  рішення апеляційного суду в  частині відмови у позові ПП "Візники" про відшкодування шкоди підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції для вирішення питання про дійсний розмір заподіяної шкоди .

Керуючись наведеним,  ст.ст.220, 221, 223, 227, 230 КАС України (2747-15) , колегія суддів,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу  ПП "Візняки"  задовольнити частково.

Скасувати  ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 21 листопада 2005 року в частині  відмови  у задоволенні позову про стягнення з Надвірнянської міської ради та виконавчого комітету Надвірнянської міської ради в солідарному порядку 14100 гривень та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.