Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування віл нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Тростянецькому районі Вінницької області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 4 лютого 2009 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Тростянецькому районі Вінницької області про прийняття до заліку витрат та стягнення 1030, 16 грн., –

Управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Тростянецькому районі Вінницької області про прийняття до заліку відповідачем відшкодування витрат на допомогу на поховання та витрат на її доставку.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 19 травня 2005 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 4 лютого грудня 2009 року рішення суду першої інстанції скасовано, позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування віл нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Тростянецькому районі Вінницької області подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено що, відповідачем було відмовлено позивачу в прийнятті до відшкодування суму невідшкодованих витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності в наслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в розмірі 1030,16 грн. шляхом включення до акту щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих.

Рішення суду першої інстанції, про відмову в задоволенні позовних вимог, мотивовано тим, що вимоги позивача не ґрунтуються на міждержавних угодах України, які ратифіковані Верховною Радою України.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що у відповідності до абз. 2 п. 5 ст. 24 Закон України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат, тому витрати Пенсійним фондом України при виплаті пенсій, призначених на підставі ст. 26 Закону України "Про пенсійне забезпечення"- інвалідність внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, вони підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає висновки суду апеляційної інстанції неправомірними та погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки, відповідно до ч.2 п.5 ст. 24 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", у разі, якщо після визначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутись до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Відповідно до п. 4 "Порядку відшкодування Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних із виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання", відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) та інших нормативно-правових актів.

Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному Фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, визначено Порядок відшкодування витрат, затверджений постановою правління Пенсійного Фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 04.03.2003 № 4-04/4. Даний порядок встановлює механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування Пенсійному Фонду України відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії.

У разі незгоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків, у судовому порядку в судах адміністративної юрисдикції мають вирішуватись вимоги про стягнення, а не шляхом пред’явлення вимог про підписання актів звірки. Вимога позивача в даній справі про спонукання до вчинення дій, а саме: про зобов’язання відповідача прийняти до заліку виплачені суми пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та включення до щомісячних актів звірок суму пенсії по інвалідності, не підлягає до задоволення, оскільки не врегульовує спірних відносин, які виникли в даному випадку. Встановлений порядок підписання актів звірки розрахунків розрахований на відсутність спору. Таким чином, позивачем обрано спосіб захисту, який, в даному випадку, не регулює спірних правовідносин.

Зважаючи на викладене, та керуючись ст.ст. 220, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, –

Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування віл нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Тростянецькому районі Вінницької області задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 4 лютого 2009 року –скасувати, рішенням Господарського суду Вінницької області від 19 травня 2005 року залишити без змін.

Постанову набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.