Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого - судді  Панченка О.Н.,

Суддів - Горбатюка  С.А., Чумаченко Т.А., Весельської Т.Ф.,

Мироненка  О.В. (суддя - доповідач)

при секретарі -  Марушевському А.А.,

розглянула у  відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Білгород - Дністровському районі Одеської області

на постанову Апеляційного суду Одеської  області від 25 жовтня 2005 року

за позовом ОСОБА_1

до Управління пенсійного фонду України в Білгород - Дністровському районі Одеської області

на дії посадових осіб,

В С Т А Н О В И В :

Управління пенсійного фонду України в Білгород - Дністровському районі Одеської області подало касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду Одеської  області від 25 жовтня 2005 року на дії посадових осіб.

Рішенням Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10 лютого 2005 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Апеляційного суду Одеської  області від 25 жовтня 2005 року апеляційну скаргу позивача було задоволено та визнано неправомірною діяльність управління пенсійного фонду України в Білгород - Дністровському районі Одеської області щодо відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду  апеляційної інстанції, посилаючись на те, що зазначена постанова  винесена з порушенням норм матеріального права.

Заявник зазначає, що згідно п "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , право на пенсії на пільгових умовах за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці. В трудовій книжці  позивача  відсутні відомості, які визначають право на пенсію на пільгових умовах, тому що по записам в трудовій книжці не можливо визначити чи працював позивач повний робочий день.

Вказує на те, що відповідно до п.20 Iнструкції "Про порядок ведення трудових книжок працівників", у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, приймаються уточнені довідки підприємств або організацій, яка уточнює особливий характер робіт та умов.

У письмових запереченнях Позивач просить  розглядати справу за участю його представника, в задоволенні касаційної скарги відмовити, постанову апеляційної інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга  не підлягає задоволенню.

Постановляючи рішення про задоволення позову суд виходив з того, що згідно ст.100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) від 05.11.1991 року визначено, що особам, які працювали до введення цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються, якщо на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.

Відповідно до п. 1 Порядку, підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Уряду від 12 вересня 1993 року -  основним документом,  що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

При дослідженні матеріалів справи суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що в трудовій книжці позивача зазначено з якої дати він приступив до роботи, то відповідно до ст. 100 зазначеного вище Закону на нього поширюється дія нормативних актів, які були чинними до введення в дію вищезазначеного Закону.

З огляду на викладене, вимоги  касаційної скарги задоволенню не підлягають.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Судом апеляційної інстанції повно та всебічно перевірено надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у постанові.

Постанова суду апеляційної інстанції належним чином мотивовано і за своїм змістом та формою відповідає вимогам закону.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій, касаційна скарга  підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 210, 220, 223, 224, 231, ч.5 ст.254 КАС України (2747-15) , колегія  -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Білгород - Дністровському районі Одеської області залишити без задоволення, постанову Апеляційного суду Одеської  області від 25 жовтня 2005 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.