ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
"26" листопада 2009 р. м. Київ К-31545/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів: Гордійчук М.П., Васильченко Н.В., Кравченко О.О., Розваляєвої Т.С.,
Харченка В.В.,
розглянувши у попередньому розгляді адміністративну справу
за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної в м. Донецьку ради на постанову Петровського районного суду м. Донецька від 25 березня 2009 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної в м. Донецьку ради про призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, стягнення заборгованості та моральної шкоди, –
в с т а н о в и л а :
У листопаді 2008 року позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної в м. Донецьку ради, в якому просила суд визнати неправомірними дії відповідача по нарахуванню і виплаті їй одноразової допомоги при народженні дитини та сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з травня 2007 року по жовтень 2008 року, включно, та стягнути з відповідача на її користь суму недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за вказаний період у розмірі 6596,87 грн. Також, просила суд стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 1000,00 грн. та понесені нею судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи.
Посилалася на те, що відповідач при наданні їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, керувався нормативно-правовими актами, які рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року (v0a6p710-07) , визнанні неконституційними. Своїми діями відповідач грубо порушив її право на належний соціальний захист, передбачений Конституцією України (254к/96-ВР) , внаслідок чого позивачка постійно, протягом декількох років хвилювалася від того, що не могла надати своїм дітям необхідне матеріальне забезпечення.
Постановою Петровського районного суду м. Донецька від 25 березня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені частково.
Визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної в м. Донецьку ради щодо нарахування, призначення і виплати ОСОБА_2 державної допомоги сім'ям з дітьми за період з 07.07.2007 по 31.12.2007 року. Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної в м. Донецьку ради на користь ОСОБА_2 недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з січня 2007 року по грудень 2007 року, включно, у розмірі 1992,61 грн.
Стягнуто на користь ОСОБА_2 понесені по справі судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп.
В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2009 року апеляційна скарга Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної в м. Донецьку ради задоволена частково.
Постанова Петровського районного суду м. Донецька від 25 березня 2009 року змінена в частині суми, яку слід стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної в м. Донецьку ради а саме, стягнути кошти у розмірі 1896,43 грн.
Не погоджуючись із судовими рішеннями по справі, Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної в м. Донецьку ради просить їх скасувати як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, позивачка має малолітнього сина –ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з чим знаходиться на обліку у відповідача та отримує виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Однак, п. 14 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" було призупинено дію статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) .
Абзацом 3 частини 2 ст. 56 цього ж Закону було встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідач здійснював виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на користь ОСОБА_2 згідно до вищезазначеного порядку та розмірів
Проте, рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 (v0a6p710-07) положення абзацу третього частини другої статті 56, та п. 14 ст. 71 були визнані неконституційними та втратили чинність.
Приймаючи до уваги той факт, що ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" про зупинення дії ст. 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) , втратила чинність з 09 липня 2007 року, колегія суддів вважає, що суд дійшов обґрунтованого висновку про протиправність дій відповідача щодо несвоєчасного перерахунку та виплати позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, передбаченому ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Проте, суд першої інстанції припустився помилки при визначенні суми, яку відповідачу необхідно було стягнути та виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на користь позивачки.
Оскільки рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 (v0a6p710-07) положення статей 29, 36, абзацу третього частини другої статті 56, частини першої статті 66, пунктів 7. 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 103, 111 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", визнані неконституційними, вони втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України цього Рішення.
Тому, стягненню з відповідача на користь ОСОБА_2 підлягає сума недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку лише за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Згідно ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років встановлюється з 01 квітня 2007 року - у розмірі 463 грн., з 01 жовтня 2007 року - у розмірі 470 грн.
Колегія суддів погоджується з тим, що відповідач повинен був провести розрахунок недоотриманої позивачкою допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року та вирішити питання щодо її виплати на користь ОСОБА_2
Таким чином, загальна сума виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка має бути доплачена Управлінням праці та соціального захисту населення Петровської районної в м. Донецьку ради на користь ОСОБА_2В з 09 липня 2007 року 2007 року обрахована вірно апеляційним судом.
Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 Кодексом адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 –229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції, яким частково змінена постанова суду першої інстанції, постановлене з додержанням норм процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.
Керуючись ст.ст. 210, 220, 220-1, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, –
У х в а л и л а :
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної в м. Донецьку ради відхилити.
Постанову Петровського районного суду м. Донецька від 25 березня 2009 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2009 року залишити без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.П. Гордійчук