Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Конюшка К.В.

Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

при секретарі Гончарук І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька

на постанову Луганського апеляційного господарського суду від 25.12.2006

у справі №12/397н-ад

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будкомплект"

до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будкомплект"(далі по тексту –позивач, ТОВ "Будкомплект") звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька (далі по тексту – відповідач, ДПІ у Калінінському районі м. Донецька) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 17.02.2006 № 0002902340/2 та від 06.03.2006 № 0000402340/2.

Постановою Господарського суду Луганської області від 09.10.2006 у позові відмовлено.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 25.12.2006 скасовано постанову Господарського суду Луганської області від 09.10.2006 та прийнято нове рішення, яким позов задоволено часткового. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 17.02.2006 № 0002902340/0 в частині визначення податкових зобов'язань з податку на землю у розмірі 192898,11 грн. (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій). В решті позову відмовлено.

В касаційній скарзі ДПІ у Калінінському районі м. Донецька просить скасувати постанову Луганського апеляційного господарського суду від 25.12.2006 та залишити в силі постанову Господарського суду Луганської області від 09.10.2006, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга ДПІ у Калінінському районі м. Донецька не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідачем було проведено позапланову документальну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства, про що складено акт перевірки від 21.09.2005 № 224/23-111-2/25366104.

При проведенні перевірки відповідачем встановлено, що позивачем (покупець) укладено з ДПІ у Калінінському районі м. Донецька (продавець) біржові контракти (договори купівлі-продажу) на придбання майна ОМТС ДВАТ "Донецькшахтостроймонтаж", проданого з метою погашення заборгованості перед бюджетом в процесі реалізації податкового залогу. Фактична передача майна підтверджується актами приймання-передачі від 27.05.2002.

29.11.2002 ТОВ "Будкомплект"(продавець) укладено з ТОВ "Глорія Трейд"(покупець) договір купівлі-продажу №1 на покупку нерухомого майна, що належить ТОВ "Глорія Трейд". Фактичне отримання майна підтверджується актами приймання-передачі від 23.12.2002.

29.11.2002 ТОВ "Будкомплект"(продавець) укладено з ТОВ "Глорія Трейд"(покупець) договір купівлі-продажу №2 на продаж майна, що є власністю позивача. Фактична передача основних засобів підтверджується актом приймання-передачі від 23.12.2002 на загальну суму 49009,00 грн.

В акті перевірки зазначено порушення ТОВ "Будкомплект"статті 206 Земельного кодексу України та норм Закону України "Про плату за землю" (2535-12) в частині не нарахування податку на землю протягом 2003, 2004 років та ненадання до податкового органу розрахунку податку на землю у встановлені законом терміни за 2003, 2004 роки.

Відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 17.02.2006 № 0002902340/2 про нарахування податку на землю в сумі 201297,84 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 100648,92 грн., від 06.03.2006 № 0000402340/2 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 340,00 грн. Законом України "Про плату за землю" (2535-12) встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Матеріалами справи встановлено, ТОВ "Будкомплект"право власності на спірну земельну ділянку на підставі цивільно-правових угод не оформлялося, договори оренди на користування цією земельною ділянкою не укладалися. Всього під будівлями та спорудами, що є власністю позивача знаходяться земельні ділянки загальною площею 6222 кв. м., а не 17228 кв. м., як зазначалось відповідачем.

Колегія суддів погоджується з судом апеляційної інстанції, що довідка Донецького міського управління земельних ресурсів про грошову оцінку земельної ділянки необґрунтовано прийнята відповідачем як підстава нарахування земельного податку та помилково прийнята судом першої інстанції як доказ фактично займаної площі земельної ділянки, оскільки вона містить запис про відсутність документів, що є підставою визначення площі земельної ділянки.

Виходячи із фактичної площі земельної ділянки, що перебувала у користуванні позивача у спірному періоді - 6222 кв.м, грошова оцінка цієї земельно ділянки складає 3634954,62 грн., податок на землю –36349,55 грн., за 2003, 2004 роки –72699,09 грн. Штрафні (фінансові) санкції застосовані відповідно до норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) - 36349,55 грн. та 340,00 грн –по 170, 00 грн за 2003, 2004 роки, у яких не подавалися розрахунки з податку на землю.

Колегія судів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідачем допущені формальні недоліки у визначенні підпунктів норм України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", на підставі яких прийняті податкові повідомлення-рішення, не впливають на факт встановленого порушення. Відповідачем податковим повідомленням-рішенням від 17.02.2006 № 0002902340/2 правильно нараховано основний борг у розмірі 72699,09 грн. та 36349,55 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а також 340,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій за податковим повідомленням-рішенням від 06.03.2006 № 0000402340/2.

Тому, податкові зобов'язання з податку на землю та штрафні санкції у розмірі 192898,11 грн., визначені відповідачем неправомірно, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення від 17.02.2006 №000290240/2 в цій частині слід визнати недійсним.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з’ясовано обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Луганського апеляційного господарського суду від 25.12.2006 не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька залишити без задоволення.

Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 25.12.2006 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України