К-11540/09-С Про визнання дій протиправними та стягнення заборгованості з виплати соціальної допомоги - 26.11.2009 Прийняття

провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2009 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі про визнання дій протиправними та стягнення заборгованості з виплати соціальної допомоги, -

У вересні 2008 року ОСОБА_5 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі про визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі з невиплати позивачеві 30 % надбавки до пенсії з 01 липня 2007 року по 21 грудня 2007 року в сумі 735,30грн. відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус дитини війни, що підтверджується відповідним посвідченням НОМЕР_1, виданого 26.06.2003 року (а.с. 5) і відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком . У 2007 році така допомога йому не виплачувалась.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2009 року, позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено повністю: визнано дії Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі протиправними. Постановлено стягнути з Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі щомісячну соціальну допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в межах бюджетних призначень виділених на дані цілі.

На вказані судові рішення Управлінням Пенсійного фонду України в місті Тернополі подана касаційна скарга, у якій ставиться питання про їх скасування та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що касаційна скарга Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус дитини війни, що підтверджується відповідним посвідченням НОМЕР_1, виданого 26.06.2003 року (а.с. 5) і відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком (в редакції Закону від 18.11.2004р. № 2195-ІУ (2195-15) , набрав чинності 01.01.2006р.). У 2007 році ОСОБА_5 така допомога йому не виплачувалась.

Обґрунтовуючи рішення щодо вимог позивача, то судами правильно враховано, що п.12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007рік", дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", було зупинено. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. за №6-рп/2007 (v0a6p710-07) , у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень окремих статей Закону України "Про Державний бюджет України на 2007рік" (489-16) (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) ( є неконституційним) положення п.12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007рік", яким зупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів, є обов’язковим до виконання на всій території України. Відповідно до ч.2ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Суди обґрунтовано встановили, що нарахування виплат за 2007 рік мало були проведено з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України.

Що стосується доводів відповідача про те, що поняття "мінімальна пенсія за віком", про яке йдеться в ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосується "дітей війни"відповідно до ст. 6 Закону, то вони є безпідставними.

Положення ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення "Про Пенсійний фонд України" і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного Положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) рішення щодо призначення, донарахування перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону покладено на відповідні територіальні управління за місцем його проживання.

Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими, підстави для передачі справи на розгляд складу колегії суддів Вищого адміністративного суду України в судовому засіданні відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі відхилити, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2009 року залишити без змін.