Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого – Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Карася О.В., Костенка М.І., Усенко Є.А.,

при секретарі: Рустам’яні Е.А.,

за участю представників:

від позивача –Перепелиці С.Г.,

від відповідача –Бондаренко Ю.В., Ясніцької Т.С.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірньої компанії "Укртрансгаз"Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.02.2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2009 року по справі № 6/60 за позовом Дочірньої компанії "Укртрансгаз"Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"до СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання податкових повідомлень-рішень та рішення про результати розгляду скарги нечинними.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.02.2009 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2009 року, позивачу –ДК "Укртрансгаз"НАК "Нафтогаз України"відмовлено в позові про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 08.05.2008 року № 0001154120/0, від 22.07.2008 року № 0001154120/1 та рішення про результати розгляду скарги від 17.07.2008 року № 8120/10/25-020, яким останньому визначено суму зобов’язання зі сплати частини прибутку до Державного бюджету –207009720 грн. та накладено на нього штрафні (фінансові)санкції в сумі 44945140 грн.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач 17.06.2009 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.09.2009 року касаційна скарга прийнята до провадження суду.

В касаційній скарзі та доповненнях до неї позивач просить скасувати постанову та ухвалу судів та прийняти нову –про задоволення позову посилаючись на те, що до встановлених судами обставин справи були неправильно застосовані ст. 63 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", Порядок відрахування господарськими організаціями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2007р. № 68 (68-2007-п) та підпункту "б"підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія приходить до наступного.

Відмовляючи в задоволені позову, суд при цьому встановив, що відповідно до статуту ДК "Укртрансгаз"НАК "Нафтогаз України", він сформований із внесків засновника –НАК "Нафтогаз України", якому належить 100% у статутному фонді позивача у вигляді основних фондів, оборотних активів та цінностей, вартість яких відображається у самостійному балансі компанії. Майно компанії закріплено за нею на праві повного господарського відання.

Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України"було створено Міністерством палива та енергетики України в особі Кабінету Міністрів України.

Статутний фонд НАК "Нафтогаз України", відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 р. № 747 "Про утворення Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (747-98-п) , (ст.7 Статуту) формується шляхом передачі до нього: 100% акцій державних акціонерних товариств, які утворюються на базі державних підприємств, майно яких не підлягає приватизації; пакетів акцій, залишених у державній власності, відкритих акціонерних товариств.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Статуту засновником НАК "Нафтогаз України"є держава в особі Кабінету міністрів України.

За таких обставин суди зробили висновок, що позивач за своїм правовим статусом суб’єкта господарювання є платником частини чистого прибутку за результатами фінансово-господарської діяльності у III та IV кварталах 2007 року в сумі 207009720 грн. згідно зі ст. 63 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік". Розрахунок недоплати чистого прибутку проведений у розмірі, визначеному базовими нормативами відрахування частини прибутку, що спрямовуються на виплату дивідендів для акціонерних, холдингових компаній та інших суб’єктів господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї) та їх дочірніх підприємств, які затверджені Фондом державного майна за погодженням з Кабінетом Міністрів України і становлять 40%. Враховуючи, що зазначену норму закону ДК "Укртрансгаз"було порушено, СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків обґрунтовано на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"нарахувала йому штрафні санкції на суму 44945140 грн.

Суд касаційної інстанції згідно ст. 229 КАС України має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвели до ухвалення незаконного судового рішення.

Статтею 63 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік"установлено, що господарські організації, зокрема акціонерні, холдингові компанії та інші суб’єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать акції (частки, паї), та їх дочірні підприємства, сплачують до Державного бюджету України частину прибутку (доходу) –у розмірі базових нормативів відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, які затверджуються Фондом державного майна за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Для акціонерних, холдингових компаній та інших суб’єктів господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірніх підприємств, зазначені відрахування провадяться з частини прибутку (доходу) відповідно до розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутних фондах.

Порядок відрахування частини прибутку (доходу), визначеної цією статтею, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, до кола юридичних осіб, на яких поширюється дія ст.63 згаданого закону, віднесено, зокрема, господарські організації, у статутному фонді яких державі належить пакет акцій. При цьому не є власністю держави пакет акцій у статутному фонді акціонерного товариства, переданий нею до статутного фонду іншого суб’єкта господарювання, в якому їй належать 100 відсотків акцій, що і було встановлено судами по даній справі.

Тобто, Дочірня компанія "Укртрансгаз"Національної компанії "Нафтогаз України"не є платником частини прибутку відповідно до ст. 63 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", оскільки у складі її засновників держава в особі уповноваженого органу відсутня незалежно від того, що держава є одноособовим власником всіх акцій НАК "Нафтогаз України", а НАК "Нафтогаз України"є засновником позивача.

В той же час, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 116 КАС України НАК "Нафтогаз України"має право брати участь у розподілі прибутку позивача і одержувати його частину (дивіденди), яка враховується у визначені його прибутку, з якого сплачуються всі встановлені законом платежі, в тому числі, і з частини прибутку (доходу), що вилучається до державного бюджету.

Враховуючи наведене, колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій помилково застосували положення ст. 63 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"до ДК "Укртрансгаз"Національної акціонерної компанії "Натогаз України"в частині обов’язку сплачувати до Державного бюджету частину прибутку (доходу).

Крім того, у податкових повідомленнях рішеннях №0001154120/0 та № 0001154120/1 зазначається, що визначення ДК "Укртрансгаз"суми податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем частина прибутку (доходу) здійснено згідно з підпунктом "б"підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 та підпункту 17.1.3 пункту 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Разом з тим, в преамбулі Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) встановлено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до підпункту "б"підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, заявлених у податкових деклараціях.

Статтю 1 зазначеного Закону платники податків визначені як юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Згідно ч.1 ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування"до загальнодержавних обов’язкових платежів, зокрема, належать податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами, а сплата частини прибутку (доходу) визначена Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) (Додаток №1) як неподаткові надходження бюджету.

Враховуючи, що Закон України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) не може бути правовою підставою для визначення зобов’язань за платежем частина прибутку (доходу) та нарахування в зв’язку з цим штрафних (фінансових) санкцій ДК "Укртрансгаз", отже, визначення ДК "Укртрансгаз"суми зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежам "частина прибутку (доходу)"в розмірі 207 009 720 грн. за основним платежем, 44 945 140 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) визнається колегією суддів касаційної інстанції таким, що суперечить вимогам законодавства.

Щодо позовних вимог ДК "Укртрансгаз"про визнання нечинним рішення про результати розгляду скарги від 17.07.2008 року № 8120/10/25-020, яким позивачу визначено суму зобов’язання зі сплати частини прибутку до Державного бюджету –207009720 грн. та накладено на нього штрафні (фінансові)санкції в сумі 44945140 грн. колегія приходить до наступного.

Компетенція адміністративних судів, згідно п.1 ч.1 ст. 17 КАС України, поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Встановлений підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"адміністративний порядок апеляційного узгодження сум податкових зобов’язань є за своєю метою та суттю узгоджувальним, у зв’язку з чим прийняті податковим органом в цій процедурі рішення безпосередньо не породжують для платника податку юридичних наслідків, оскільки за наслідками розгляду скарги платника податків залишається без змін прийняте податкове повідомлення-рішення про визначення суми податкового зобов’язання, або скасовується в певній частині (зменшується) чи донараховується сума податкового зобов’язання з направленням нового (в разі зменшення суми податкового зобов’язання) чи окремого (в разі донарахування) податкового повідомлення-рішення (пункт 9 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПА України від 11.12.1996 № 29 (z0723-96) в редакції наказу ДПА України від 02.03.2001 № 82 (z0238-01) , зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.12.1996 за № 733/1748).

Враховуючи викладене, провадження у справі в цій частині підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 157 КАС України.

Керуючись ст.ст. 210, 220, 221, 228, 229, 232 та ч.5 ст. 254 КАС України, -

Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Укртрансгаз"Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.02.2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2009 року скасувати, позов Дочірньої компанії "Укртрансгаз"Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0001154120/0 від 08.05.2008 року, № 0001154120/1 від 22.07.2008 року задовольнити, в частині щодо визнання нечинним рішення про результати розгляду скарги від 17.07.2008 року –провадження по справі закрити.

постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.