К-23927/08-С Про скасування податкового повідомлення-рішення (ПДВ) - 25.11.2009 Прийняття

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроресурс"(далі по тексту –позивач, ТОВ "Євроресурс") звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Броварської об’єднаної державної податкової інспекції (далі по тексту –відповідач, Броварська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Господарського суду Київської області від 15.05.2007 р. у справі №А10/109-07 (22-а-1819/08) (суддя Тищенко О.В.), яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2008 р. (головуючий суддя Усенко В.Г., судді Малінін В.В., Романчук О.М.), позовні вимоги задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.03.2007 р. №0000012304.

Броварська ОДПІ, не погоджуючись з постановою Господарського суду Київської області від 15.05.2007 р. та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2008 р. у справі №А10/109-07 (22-а-1819/08), звернулась з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга Броварської ОДПІ підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.03.2007 р. Броварською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000012304/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 981 212 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі акту "Про результати позапланової виїзної документальної перевірки правомірності заявлених до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість ТОВ "Євроресурс"за грудень 2006 року"від 13.03.2007 р. №159/234/30468573 (далі по тексту –Акт перевірки).

Відповідно до висновків Акту перевірки, позивачем в порушення вимог п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п. 6.1 та п.п. 6.2.6 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість"завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2006 року у розмірі 981 212 грн.

Вказані висновки податкового органу базуються на тому, що позивач безпідставно застосовував нульову ставку при операціях з реалізації переробним підприємствам молока та м’яса живою вагою, оскільки не має у своєму штатному розкладі працівників, які доглядають за тваринами, немає належного устаткування для розведення свиней, виробництва готових кормів для тварин, що утримуються на фермах, вирощування зернових, технічних та решти культур, не віднесених до інших класів рослинництва, виробництва м'ясних продуктів.

Відповідно до п. 6.2.6 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість"до 1 січня 2008 року ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності і господарювання.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок"особи можуть бути зареєстровані як платники фіксованого сільськогосподарського податку (далі по тексту –ФСП), якщо такі особи є сільськогосподарськими підприємствами різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, а також рибницькі, рибальські та риболовецькі господарства, які займаються розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах), у яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу.

Статтею 3 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок"встановлено, що об'єктом оподаткування для платників ФСП є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ та багаторічних насаджень), переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, в тому числі на умовах оренди.

При цьому, згідно вимог Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" (320-14) необхідними умовами для переходу підприємства на сплату ФСП підприємству необхідно: бути юридичною особою, основним видом економічної діяльності якої є сільськогосподарське виробництво, коди якого підтверджуються довідкою управління статистики; мати у наявності об'єкт оподаткування - площі сільгоспугідь (ріллі, сіножатей, пасовищ та багаторічних насаджень), їх грошову оцінку, що підтверджується довідкою органів земельних ресурсів, для яких Законом N 320 встановлені ставки ФСП; дотримуватися критерію, відповідно до якого сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач у даній справі –ТОВ "Євроресурс"у 2006р. був платником фіксованого сільськогосподарського податку, що підтверджується довідкою Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області №3900/10/15-2-14/96 від 10.03.2006 р.

Крім того, як правомірно встановлено судами попередніх інстанцій, довідкою Головного управління статистики у Київській області №2764 та не заперечується відповідачем, основним видом економічної діяльності позивача є розведення свиней (код 01.23.0). Окрім цього, позивач має право здійснювати діяльність з розведення птиці (01.24.0), з виробництва готових кормів для тварин, що утримуються на фермах (15.71.0), з вирощування зернових, технічних та решти культур, не віднесених до інших класів рослинництва (01.11.0), з виробництва м'ясних продуктів (15.13.0).

Відповідно до Державного класифікатора видів економічної діяльності, затвердженого наказом Держстандарту України №441 від 22.10.06, вид економічної діяльності це процес поєднання дій та ресурсів (устаткування, робочої сили, технологічних засобів, сировини та матеріалів) для створення виробництва і отримання в якості результатів цього виробництва конкретної продукції та надання певних послуг.

Враховуючи викладене вище та те, що основне стадо свиней належить до основних засобів позивача та обліковується на 10 рахунку в його бухгалтерському обліку, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій відносно того, що позивачем укладались договори з сторонніми організаціями, в тому числі і для отримання послуг з вирощування свиней, саме для створення виробництва і отримання в якості результатів цього виробництва конкретної продукції, а відтак позивач мав підстави для отримання статусу сільськогосподарського товаровиробника і застосування нульової ставки з податку на додану вартість у 2006 р.

Крім того, Вищий адміністративний суд України зазначає, що питання щодо статусу позивача вже досліджувалось судом, зокрема постановою Господарського суду Київської області від 12.04.2006 р. по справі № 140/10-06, за позовом ТОВ "Євроресурс"до Броварської МДПІ про визнання недійсним повідомлення-рішення, встановлено, що ТОВ "Євроресурс"має статус сільськогосподарського товаровиробника, тому користується пільгами, передбаченими податковим законодавством для даної категорії платників.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги стосовно порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права.

Згідно ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з’ясовано обставини справи та надано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Господарського суду Київської області від 15.05.2007 р. та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2008 р. у справі №А10/109-07 (22-а-1819/08) не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд –

Касаційну скаргу Броварської об’єднаної державної податкової інспекції на постанову Господарського суду Київської області від 15.05.2007 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2008 р. у справі №А10/109-07 (22-а-1819/08) відхилити.

Постанову Господарського суду Київської області від 15.05.2007 р. та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2008 р. у справі №А10/109-07 (22-а-1819/08) залишити без змін.