К-25056/09-С Про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії дитині війни - 25.11.2009 Прийняття

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії дитині війни, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2009 року, -

У жовтні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки, в якому просила визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати їй щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 09.07.2007; зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 09.07.2007.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2008 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2009 року, позов задоволено частково. Визнано бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки протиправною. Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 по 31.12.2007 та 22.05.2008 відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично отриманих сум. В іншій частині позову відмовлено.

У касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки ставить питання про скасування судових рішень в зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та закриття провадження у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач народилася у 1939 році та відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"набула статусу дитини війни, а тому згідно із ст. 6 даного Закону має право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи позовні вимоги щодо 2007 року, судові інстанції зазначили, що дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"на 2007 рік було зупинено ст. 111 Закону України від 19.12.2006 "Про Державний бюджет України на 2007 рік"(з урахуванням положень п. 12 ст. 71 цього Закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) ) у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"щодо зупинення дії на 2007 рік ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Правові підстави вирішення позовних вимог щодо 2008 року також були правильно визначені судами попередніх інстанцій

Так, Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"від 28.12.2007 (107-17) внесено зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) , зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Однак, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 (v010p710-08) положення пункту 41 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"від 28.12.2007 (107-17) щодо внесення змін до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) визнані такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) .

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, судами попередніх інстанцій правомірно покладено обов’язок на Управління Пенсійного фонду зробити перерахунок пенсії, правильно визначено початкову і кінцеву дати здійснення такого перерахунку та розмежовано періоди стягнення.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Правильними є висновки судів попередніх інстанцій щодо невзяття до уваги положень частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком.

Відповідно до ч.3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області відхилити, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена за винятковими обставинами лише у випадках, з підстав, у строки та в порядку, які визначені статями 235- 239 КАС України.