ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"24" листопада 2009 р. м. Київ К-26214/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Співака В.І.,
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.І.,
Заїки М.М.,
Загороднього А.Ф.,
при секретарі Мудрицькій Ю.В.,
за участю представника позивача Преснякової Г.О.,
представника відповідача Гайдай М.В.,
представника третьої особи Нетребенка В.В., Веселовського П.І.,
розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу виборчого блоку політичних партій "Блок Юлії Тимошенко" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26.02.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.05.2009 у справі за позовом Рибакова І.О. до виборчого блоку політичних партій "Блок Юлії Тимошенко"в особі юридичних осіб –політичних партій: Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина", Українська соціал-демократична партія, Партія "Реформи і порядок", третя особа: Верховна Рада України про визнання протиправним та скасування рішення Ради блоку політичних партій "Блок Юлії Тимошенко"від 30.06.2008 № 42-04-0665 та рішення міжпартійного з’їзду виборчого блоку політичних партій "Блок Юлії Тимошенко"від 30.06.2008 про затвердження рішення Ради блоку політичних партій "Блок Юлії Тимошенко"від 30.06.2008 № 42-04-0665 про дострокове припинення повноважень народного депутата Рибакова І.О., -
встановила:
У лютому 2009 року Рибаков І.О. звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до виборчого блоку політичних партій "Блок Юлії Тимошенко"в особі юридичних осіб –політичних партій: Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина", Українська соціал-демократична партія, Партія "Реформи і порядок", третя особа: Верховна Рада України про визнання протиправним та скасування рішення Ради блоку політичних партій "Блок Юлії Тимошенко"від 30.06.2008 № 42-04-0665 та рішення міжпартійного з’їзду виборчого блоку політичних партій "Блок Юлії Тимошенко"від 30.06.2008 про затвердження рішення Ради блоку політичних партій "Блок Юлії Тимошенко"від 30.06.2008 № 42-04-0665 про дострокове припинення повноважень народного депутата Рибакова І.О.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26.02.2009 позов Рибакова І.О. було задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Ради блоку політичних партій "Блок Юлії Тимошенко"від 30.06.2008 № 42-04-0665 про дострокове припинення повноважень народного депутата України Рибакова І.О. Визнано незаконним рішення міжпартійного з’їзду виборчого блоку політичних партій "Блок Юлії Тимошенко"від 30.06.2008 про затвердження рішення Ради блоку політичних партій "Блок Юлії Тимошенко"від 30.06.2008 № 42-04-0665 про дострокове припинення повноважень народного депутата України Рибакова І.О. Скасовано заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 10.02.2009.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.05.2008 апеляційні скарги Виборчого блоку політичних партій "Блок Юлії Тимошенко"та Верховної Ради України, як третьої особи у справі, було залишено без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26.02.2009 –без змін.
Виборчий блок політичних партій "Блок Юлії Тимошенко"подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26.02.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.05.2009 скасувати, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що Рибаков І.О . був обраний народним депутатом України на позачергових виборах народних депутатів України 30.09.2007 в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі від "Блоку Юлії Тимошенко", що підтверджується копію посвідчення народного депутата України № 253. Відповідно до заяви від 23.11.2007 народний депутат України Рибаков І.О. ввійшов до депутатської фракції "Блок Юлії Тимошенко"як позапартійний, 107 номером списку персонального складу депутатської фракції "Блок Юлії Тимошенко".
На другому засіданні Верховної Ради України шостого скликання 29.11.2007 оголошено про створення коаліції депутатських фракції "Блок Юлії Тимошенко"та "Блок "Наша Україна - Народна самооборона".
06.06.2008 Рибаков І.О. подав письмову заяву, якою повідомив про свій вихід з Коаліція демократичних сил у Верховній Раді України VI скликання та відкликав свій підпис зі списку, що є невід'ємною складовою коаліційної угоди. Вказана заява зареєстрована в апараті Верховної Ради України та оголошена на тридцять дев'ятому засіданні Верховної Ради України 06.06.2008. У зв'язку з поданням Рибаковим І.О. заяви про вихід з коаліції демократичних сил у Верховній Раді України 30.06.2008 Радою Блоку прийнято рішення № 42-04-0665 про дострокове припинення повноважень народного депутата України Рибакова І. О. Рішення Ради Блоку від 30.06.2008 № 42-04-0665 затверджено рішенням міжпарійного з'їзду виборчого блоку політичних партій "Блок Юлії Тимошенко"30.06.2008. Рішення Ради Блоку від 30.06.2008 № 42-04-0665 мотивовано тим, що народний депутат України Рибаков І.О., обраний від виборчого блоку політичних партій "Блок Юлії Тимошенко"на позачергових виборах народних депутатів 30.09.2007 написав заяву про свій вихід з коаліції демократичних сил у Верховній Раді України VI скликання та про відкликання свого особистого підпису зі списків членів депутатської фракції "Блок Юлії Тимошенко". Крім того, вказане рішення містить висновок про те, що списки членів депутатських фракцій є невід'ємною складовою коаліційної угоди, подавши заяву про відкликання свого особистого підпису зі списку членів депутатської фракції "Блок Юлії Тимошенко", Рибаков І.О. заявив про припинення свого перебування у складі зазначеної депутатської фракції, що означає, що він вийшов зі складу депутатської фракції, утвореною політичною силою, за виборчим списком якої він був обраний народним депутатом України. Вихід Рибакова І.О. з депутатської фракції "Блок Юлії Тимошенко"відповідно до частини шостої статті 81 Конституції України є підставою для дострокового припинення його повноважень як народного депутата України.
Відповідно до Угоди про утворення виборчого блоку політичних партій на позачергових виборах народних депутатів України 30.09.2007 керівними органами Блоку є Міжпартійний з’їзд Блоку, Рада Блоку, Голова Ради Блоку, Центральний штаб Блоку. Рішення Ради Блоку є обов’язковими для політичних партій, які входять до Блоку та міжпартійних структур Блоку.
Відповідно до п. 7 Угоди рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України, обраного від Блоку до складу депутатської фракції Блоку або виходу (виключення) зі складу такої фракції приймається Радою Блоку. Рішення Ради Блоку про дострокове припинення повноважень народного депутата України набирає чинності з моменту його прийняття.
Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що приймаючи рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України Рибакова І.О. виборчий блок політичних партій "Блок Юлії Тимошенко"діяв як суб’єкт владних повноважень.
Так, відповідно до пункту 15 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України народний депутат України є особою, яка здійснює діяльність на державній політичній посаді, тобто працює на публічній службі, є державним службовцем з особливим статусом. Тому припиненням цих повноважень народні депутати позбавляються права на публічну службу. Отже вони у будь-якому випадку мають право на судовий захист цих прав та діяльності лише в адміністративному судочинстві.
Під час прийняття рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України політична партія (виборчий блок політичних партій) приймає на себе владні управлінські функції, передбачені законодавством, у даному випадку - ст. 81 Конституції України. Тобто, під час прийняття такого рішення політична партія (виборчий блок політичних партій) є суб'єктом владних повноважень у розумінні п. 7 ч, 1 ст. 3 КАС України як інший суб'єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Рішення політичної партії (виборчого блоку політичних партій) підлягає оскарженню в суді, оскільки цим рішенням громадянин позбавляється конституційних прав бути народним депутатом України та брати участь в управління державними справами.
Крім того, частиною першою статті 101 Закону України "Про вибори народних депутатів України"передбачено, що у разі оскарження рішення про дострокове припинення повноважень депутата Центральна виборча комісія приймає рішення щодо визнання обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати у виборчому списку відповідної партії (блоку) після набрання законної сили рішенням суду.
Тобто, на законодавчому рівні передбачено судовий порядок оскарження рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України.
Стаття 81 Конституції України визначає вичерпний перелік підстав, за наявності яких повноваження народного депутата України припиняються достроково. Зокрема, відповідно до пункту 6 частини другої статті 81 Конституції України повноваження народного депутата України припиняються достроково у разі невходження народного депутата України, обраного від політичної партії (виборчого блоку політичних партій), до складу депутатської фракції цієї політичної партії (виборчого блоку політичних партій) або виходу народного депутата України із складу такої фракції. Згідно з частиною шостою ст. 81 Конституції України у разі невходження народного депутата України, обраного від політичної партії (виборчого блоку політичних партій), до складу депутатської фракції цієї політичної партії (виборчого блоку політичних партій) або виходу народного депутата України із складу такої фракції його повноваження припиняються достроково на підставі закону за рішенням вищого керівного органу відповідної політичної партії (виборчого блоку політичних партій) з дня прийняття такого рішення.
Обов’язковими елементами для припинення повноважень народного депутата України є наявність хоча б однієї підстави, передбаченої частиною 6 ст. 81 Конституції України (ч. 2 ст. 81 Конституції України визначає вичерпний перелік підстав, в яких саме випадках повноваження народного депутата України припиняються достроково), та рішення вищого керівного органу цієї політичної партії (виборчого блоку політичних партій України).
Самого лише рішення вищого керівного органу цієї політичної партії (виборчого блоку політичних партій України) про дострокове припинення повноважень народного депутата України без наявності заяви про вихід народного депутата зі складу політичної партії (виборчого блоку політичних партій України) недостатньо.
Колегія суддів погоджується в висновками судів щодо неможливості ототожнювати заяву Рибакова І.О. про вихід з коаліції з його виходом із фракції з наступних підстав.
Загальними засадами утворення та діяльності коаліції (п. 1.1 Коаліційної Угоди) Коаліція демократичних сил у Верховній Раді України (далі Коаліція) - це добровільне об'єднання депутатських фракцій, яке формується у Верховній Раді України за результатами виборів, на основі узгодження їх політичних позицій. До складу Коаліції входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України. Суб'єктами Коаліції є фракції Блоку Юлії Тимошенко та "Наша Україна Народна Самооборона" у Верховній Раді України.
Згідно рішення Конституційного Суду України від 17.09.2009 № 16-рп/2008 (v016p710-08) , Конституція України (254к/96-ВР) визначила суб’єктів формування коаліції депутатських фракцій –депутатські фракції. Отже суб’єктами формування коаліції є депутатські фракції, а не окремі депутати.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 25.06.2008 № 12-рп/2008 (v012p710-08) , щодо перебування народного депутата України у депутатській фракції, фракційне структурування Верховної Ради України і формування коаліції депутатських фракцій є обов’язковими умовами її повноважності.
Частиною шостою статті 83 Конституції України передбачено, що у Верховній Раді України за результатами виборів і на основі узгодження політичних позицій формується коаліція депутатських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України. Належність народного депутата України до фракції, Основний Закон України закріплює як його конституційний обов’язок, а не як право. Повноваження народного депутата України припиняються достроково у разі невходження народного депутата України, обраного від політичної партії (виборчого блоку політичних партій), до складу депутатської фракції цієї політичної партії (виборчого блоку політичних партій) або його виходу із складу такої фракції (пункт 6 частини другої статті 81 Конституції України).
Отже, Конституція України (254к/96-ВР) пов’язує чинність представницького мандата народного депутата України з його входженням і перебуванням у депутатській фракції політичної партії (виборчого блоку політичних партій), за списком якої він був обраний.
Таким чином на відміну від коаліції, суб’єктами формування депутатських фракцій є народні депутати України. Коаліція та депутатські фракції є різними складовими Верховної Ради України.
Розділом XII Коаліційної Угоди передбачено, що депутатська фракція має право в будь-який час вийти зі складу Коаліції, попередивши про це письмовою заявою керівників інших коаліційних депутатських фракцій не менше, ніж за десять днів до дати виходу.
Отже, право виходу з коаліції мають депутатські фракції, а не окремі депутати.
Таким чином суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку, що заява Рибакова І.О. від 06.06.2008 про вихід з коаліції не тягне за собою будь-яких юридичних наслідків для самої Коаліції та не може ототожнюватися з виходом депутата із фракції.
Враховуючи, що відповідно до довідки керівника управління кадрів апарату Верховної ради України від 27.10.2008 народний депутат Верховної Ради України шостого скликання Рибаков І.О. з 26.12.2007 працює на посаді члена Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та беручи до уваги, що заяви або повідомлення Рибакова І.О. про вихід із депутатської фракції "Блок Юлії Тимошенко"до апарату Верховної Ради України не надходило, що підтверджується листом керівника апарату Верховної Ради України від 18.07.2008, листом заступника керівника апарату Верховної Ради України від 08.09.2008, суди дійшли вірного висновку щодо неправомірності рішення Ради блоку політичних партій "Блок Юлії Тимошенко"від 30.06.2008 № 42-04-0665 про дострокове припинення повноважень народного депутата України Рибакова І.О. та рішення міжпартійного з’їзду виборчого блоку політичних партій "Блок Юлії Тимошенко"від 30.06.2008 про затвердження рішення Ради блоку політичних партій "Блок Юлії Тимошенко"від 30.06.2008 № 42-04-0665.
Дії позивача на момент виникнення спірних правовідносин, які не були врегульовані Регламентом Верховної Ради України, оскільки Тимчасовий Регламент Верховної Ради України рішенням Конституційного Суду України від 17.09.2008 № 16-рп/2008 (v016p710-08) визнаний таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційним) з моменту набранням ним чинності, а Регламент Верховної Ради України, затверджений постановою Верховної Ради України від 19.09.2008 № 547–VI, набрав чинності вже після виникнення спірних правовідносин, відповідають вимогам статті 81 Конституції України, як Основного Закону прямої дії.
Також колегія судді погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції щодо визначення територіальної підсудності даного спору.
Відповідно до частини 2 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.
Статтею 29 Цивільного кодексу України передбачено, що місце проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо) у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Статтею 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Як було встановлено судами позивач зареєстрований за адресою: м. Луганськ, вул. Дємьохіна, 18, кв. 1. Інші відомості щодо його місця проживання відсутні. Таким чином, відповідно до правил територіальної підсудності в розумінні ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява Рибакова І.О. підсудна Луганському окружному адміністративному суду.
Правила територіальної підсудності не передбачають процесуальних переваг суду якої-небудь ланки над судом того самого рівня, а також виключного права того та іншого суду на розгляд справ певної категорії у зв’язку з чим суд, виявивши, що провадження у справі відкрито без дотримання правил територіальної підсудності. Може відповідно до статті 22 КАС передати адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду лише до початку судового розгляду. Спори між адміністративними судами щодо підсудності цього виду не допускаються. Суди однієї панки мають однакову компетенцію і рівні можливості щодо розгляду будь-якої справи, яка за предметною підсудністю віднесена до їхньої юрисдикції.
За таких підстав, касаційна скарга задоволенню не підлягає, а судові рішення слід залишити без змін.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу виборчого блоку політичних партій "Блок Юлії Тимошенко"залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26.02.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.05.2009 у справі за позовом Рибакова Ігоря Олександровича до виборчого блоку політичних партій "Блок Юлії Тимошенко"в особі юридичних осіб –політичних партій: Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина", Українська соціал-демократична партія, Партія "Реформи і порядок", третя особа: Верховна Рада України про визнання протиправним та скасування рішення Ради блоку політичних партій "Блок Юлії Тимошенко"від 30.06.2008 № 42-04-0665 та рішення міжпартійного з’їзду виборчого блоку політичних партій "Блок Юлії Тимошенко"від 30.06.2008 про затвердження рішення Ради блоку політичних партій "Блок Юлії Тимошенко"від 30.06.2008 № 42-04-0665 про дострокове припинення повноважень народного депутата Рибакова Ігоря Олександровича - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.І. Співак Судді С.В. Білуга О.І. Гаманко М.М. Заїка А.Ф. Загородній