Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Смоковича М.І.,

Весельської Т.Ф.,

Горбатюка С.А..

Мироненка О.В.,

Чумаченко Т.А.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи

за позовом ОСОБА_6 до Красноторської ради Краматорського району Донецької області (далі –Красноторська селищна рада) про визнання рішення недійсним,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_6 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2008 року, -

У жовтні 2007 року ОСОБА_6 пред’явив в суді позов до Красноторської селищної ради, в якому просив визнати протиправним рішення від 16 лютого 2007 року за № 8/V-1 "Про розгляд межового спору", яким між ним та сусідом ОСОБА_7 вирішено спір щодо межі земельних ділянок, які перебувають в їх користуванні.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що зазначене рішення прийнято з порушенням частини другої статті 159 Земельного кодексу України, оскільки спір вирішено Красноторською селищною радою за його відсутності та завчасного повідомлення про час та місце розгляду спору.

Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 3 грудня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2008 року постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_6 посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв’язку з чим ставить питання про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

Красноторська селищна рада подала заперечення на касаційну скаргу, в якому просить постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, посилаючись на її обґрунтованість та відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, а касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржене рішення прийнято Красноторською селищною радою з порушенням порядку розгляду земельного спору, оскільки позивач був позбавлений можливості брати в ньому участь, знайомитися з матеріалами справи, давати свої пояснення та заперечення.

Апеляційний суд скасував постанову суду першої інстанції з підстав невідповідності його висновків фактичним обставинам справи та відмовив у задоволенні позову.

За змістом статей 158, 159 Земельного кодексу України органами місцевого самоврядування вирішуються земельні спори у межах населених пунктів, зокрема, щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства. Земельні спори розглядаються на підставі заяви однієї із сторін у місячний строк з дня подання заяви за участю зацікавлених сторін, які повинні завчасно повідомлятися про час і місце розгляду спору.

Перевіркою за матеріалами справи встановлено, що між суміжними землекористувачами ОСОБА_6 (позивач у справі), який проживає в будинку АДРЕСА_1, та ОСОБА_7, який поживає в будинку АДРЕСА_2 по ці же вулиці, існує спір щодо розташування межі між їхніми земельними ділянками, за яким ОСОБА_6 вимагає перенесення суміжної межі в сторону земельної ділянки ОСОБА_7 на 0,70 м, а ОСОБА_7 просить зобов’язати ОСОБА_6 знести споруду вбиральні й душу, а також вигрібної ями з його земельної ділянки.

Цей спір неодноразово розглядався Красноторською селищною радою і за наслідком його вирішення прийнято рішення про встановлення межі земельних ділянок по фактичному землекористуванню. У зв’язку з цим, створена Красноторською селищною радою комісія з наведення межових границь склала акти від 11 травня 2006 року та від 21 вересня 2006 року, чим зафіксувала фактичне розташування меж суміжних земельних ділянок.

Незважаючи на це, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 продовжили сперечатися щодо меж земельних ділянок, якими користуються.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 27 грудня 2006 року, яке набрало законної сили, ОСОБА_6 відмовлено в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Рішенням Красноторської селищної ради від 11 січня 2007 року за № 7/V-4 призначено розгляд заяв ОСОБА_6 та ОСОБА_7 постійною комісією селищної ради з питань житлово-комунального господарства, транспорту, зв’язку, екології та охорони навколишнього природного середовища, агропромислового комплексу та регулювання земельних відносин. Розгляд цих заяв здійснювався 24 січня 2007 року о 10 годині 30 хвилин, з виходом комісії на місце. Про час і місце розгляду спору ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були повідомлені належним чином і брали особисту участь, надавали пояснення, технічну документацію. Обміри земельних ділянок здійснювалися також за їхньою згодою та участю.

За наслідком розгляду спору, комісією складено протокол від 24 січня 2007 року, в якому зазначено про відсутність зі сторони ОСОБА_6 претензій до ОСОБА_7 з приводу захвату останнім його земельної ділянки, вирішено залишити земельні ділянки в існуючих межах, а ОСОБА_6, на виконання будівельних та санітарних норм, запропоновано перенести вбиральню, душ та вигрібну яму вглиб своєї земельної ділянки. З протоколом комісії ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були ознайомлені особисто.

16 лютого 2007 року на засідання селищної ради постійна комісія проінформувала раду про результати розгляду спору, у зв’язку з чим останньою відповідно до Земельного кодексу України (2768-14) та статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" було прийнято рішення від 16 лютого 2007 року за № 8/V-1 "Про розгляд межового спору", яким розміри земельних ділянок № 7 та АДРЕСА_2 по вулиці Стаханівській залишено в існуючих фактичних межах; зобов’язано ОСОБА_6 у строк до 30 квітня 2007 року перенести вбиральню, душ та вигрібну яму вглиб своєї земельної ділянки, з дотриманням санітарних норм щодо їх розміщення, ліквідувати потрапляння води з даху будівлі для утримання домашніх тварин, встановивши жолоб для зливу в сторону своєї земельної ділянки, і не допускати потрапляння води на земельну ділянку ОСОБА_7; зобов’язано ОСОБА_6 та ОСОБА_7 дотримуватися добросусідських відносин та не порушувати права суміжних землекористувачів.

Пізніше рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 18 вересня 2007 року були частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди. Зобов’язано ОСОБА_6 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_7 земельною ділянкою по АДРЕСА_2, а також знести розташовані на земельні ділянці будівлю вбиральні та літнього душу, а також вигрібну яму відповідно до рішення Красноторської селищної ради від 16 лютого 2007 року за № 8/V-1 "Про розгляд межового спору". Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 моральну шкоду в розмірі 1000 гривень та судові витрати в розмірі 16 гривень.

Відтак, оскільки земельний спір між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 був фактично вирішений 24 січня 2007 року комісією Красноторської селищної ради і, зокрема, позивач брав участь в його вирішенні (надавав свої пояснення та необхідні матеріали на їх підтвердження), а рішенням Красноторської селищної ради від 16 лютого 2007 року за № 8/V-1 "Про розгляд межового спору" лише затверджені результати вирішення цього спору, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності порушень його прав при вирішенні земельного спору. Окрім цього, апеляційним судом під час розгляду справи було встановлено, і цього не заперечив позивач, що він був присутній у приміщенні селищної ради 16 січня 2007 року, у день прийняття нею оскарженого рішення. Однак, як тільки розпочалося пленарне засідання ради, покинув його.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційний суд всебічно і повно встановив всі фактичні обставини справи на підставі об'єктивної оцінки наявних в ній доказів, з'ясував дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні відносини, а тому ухвалена ним постанова підлягає залишенню в силі.

Керуючись статтями 2201, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.