К-24129/07 Про скасування податкових повідомлень-рішень - 19.11.2009 Прийняття

Позов подано про скасування податкових повідомлень-рішень від 28.12.2006 № 0000412301/0 та № 0000422301/0, а також від 05.02.2007 № 0000412301/1 і № 0000422301/1 з мотивів їх прийняття з порушенням чинного законодавства України.

Постановою господарського суду Волинської області від 13.08.2007 у позові відмовлено з мотивів неправомірної реалізації позивачем автомобілів пов’язаним особам за ціною нижчою, ніж митна вартість цих товарів.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2007 назване рішення скасовано; позов задоволено повністю. У прийнятті цього рішення суд апеляційної інстанції виходив з факту реалізації позивачем спірного товару за справедливою ринковою ціною, тоді як поняття митної вартості товару та його звичайної ціни не є тотожними.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України МДПІ просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову господарського суду Волинської області зі справи. В обґрунтування касаційних вимог відповідач зазначає, що аналіз приписів пункту 4.1 статті 4 та підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"дає підстави для висновку про фактичне ототожнення митної вартості товару та його звичайної ціни при визначенні бази оподаткування операцій з реалізації імпортованого товару на території України. За посиланням МДПІ, необґрунтоване заниження позивачем договірної ціни поставки автомобілів призвело до заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток та податку на додану вартість.

У судове засідання представники сторін не з’явились.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, надання правової оцінки обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Попередніми судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- МДПІ було проведено планову виїзну документальну перевірку на предмет дотримання ТОВ "КС Трейд"вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 10.05.2006 по 30.09.2006;

- результати проведеної перевірки зафіксовано в акті від 22.12.2006 № 00001922;

- в ході проведеної перевірки податковим органом було виявлено факт реалізації позивачем товару –імпортованих на територію України автомобілів –пов’язаним особам (засновникам ТОВ "КС Трейд"ОСОБА_1 та ОСОБА_2) за цінами нижчими, ніж сплачена позивачем митна вартість цих товарів, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 110 440 грн. та податку на додану вартість на 88352 грн.;

- за наслідками проведеної перевірки МДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.02.2007 № 0000412301/2, згідно з яким позивачеві визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 120810,10 грн. (у тому числі 88352 грн. за основним платежем та 32458,10 грн. штрафних санкцій) та податкове повідомлення-рішення від 28.02.2007 № 0000422301/2, за яким позивачеві визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток у сумі 121484 грн. (у тому числі 110440 грн. за основним платежем та 11044 грн. штрафу).

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо правомірності реалізації позивачем товару пов’язаним особам за ціною нижчою, ніж митна вартість цього товару.

Статтею 259 Митного кодексу України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначена як їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" з метою оподаткування операцій з пов'язаними особами доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

Наведена норма Закону відповідає пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість", за змістом якого база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)).

Відповідно до підпункту 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо цим пунктом не встановлено інше. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

В абзаці першому підпункту 1.20.2 пункту 1.20 цієї ж статті Закону зазначено, що для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни.

Отже, з огляду на фактори ціноутворення, наведені у цій нормі Закону, за звичайних обставин справедлива ринкова ціна товару не може бути нижчою, ніж ціна придбання цього товару, якою в даному разі є його митна вартість. Правильність такого тлумачення норми Закону підтверджується і визначенням господарської діяльності, наведеним у пункті 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", основною метою якої є одержання доходу.

Однак в основу рішення про задоволення позову судом апеляційної інстанції було покладено висновок про те, що ціна реалізації автомобілів позивачем пов’язаним особам відповідає справедливій ринковій ціні. При цьому незрозумілим є, на чому саме ґрунтується така правова оцінка обставин справи, позаяк апеляційним судом не наведено жодних підстав на обґрунтування висновку про економічну доцільність реалізації пов’язаним особам автомобілів за ціною, нижче їх митної вартості –тобто нижче ціни придбання.

Таким чином, у апеляційного суду не було підстав для скасування правильного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції, у зв’язку з чим оскаржувана постанова Львівського апеляційного адміністративного суду підлягає скасуванню, а постанова господарського суду Волинської області –залишенню в силі як скасована помилково.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

1. Касаційну скаргу Любомльської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області задовольнити.

2. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2007 у справі № 2/60-2а (22а-4097/07) скасувати.

3. Постанову господарського суду Волинської області від 13.08.2007 у справі № 2/60-2а (22а-4097/07) залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом 1 місяця з дня виявлення цих обставин.