ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
01010, м. Київ, вул. Московська, 8
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого - судді Фадєєвої Н.М.,
суддів: Гончар Л.Я., Леонтович К.Г., Матолича С.В,, Шкляр Л.Т.
при секретарі - Капустинському М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області на постанову Попаснянського районного суду від 20 червня 2007 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2007 року у справі №2-а-102/2007 за позовом ОСОБА_1а до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання неправомірними дій, -
ВСТАНОВИЛА:
В травні 2007 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області, в якому просив:
- визнати дії відповідача, про відмову в перерахунку пенсії у відповідності до положень ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991р. - неправомірними;
- зобов'язати відповідача, здійснити перерахунок пенсії у відповідності до положень ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991р. з
_________________________________________________________________
Справа № К-19897/06 Доповідач: Леонтович К.Г.
урахуванням вимог ч.4 ст.54 вище вказаного Закону та призначити пенсію у розмірі 2740,50грн.;
- зобов'язати здійснювати перерахунок пенсії постійно при зміні розміру мінімальної пенсії за віком.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу з 10.02.1999р. призначена та виплачується державна пенсія, яка розрахована виходячи з розміру фактичних збитків у відповідності до ч. 1 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991р. та складає на час подання позову 876,57 і є меншою ніж передбачено Законом.
Постановою Попаснянського районного суду від 20 червня 2007 року позов задоволено частково:
- визнані неправомірними дії УПФУ у Попаснянскому районі щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку основної та додаткової пенсії;
- зобов'язано УПФУ у Попаснянскому районі провести перерахунок щомісячної основної та додаткової пенсії ОСОБА_1, встановивши з 18.04.2007 року розмір його державної пенсії - у розмірі 2460грн. щомісяця та розмір додаткової пенсії - 205,03грн. щомісяця;
- зобов'язано УПФУ у Попаснянскому районі у подальшому здійснювати перерахунок розміру основної та додаткової пенсії, призначеної ОСОБА_1, у разі підвищення розміру мінімальної пенсії за віком.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2007 року рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання УПФУ в Попасняпському районі Луганської області проводити ОСОБА_1 перерахунки пенсій в подальшому в зв'язку зі збільшенням мінімального розміру пенсії за віком - скасовано. В іншій частині постанову суду - залишити без змін.
Не погоджуючись з постановленими по справі рішеннями управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії, являється інвалідом 3-ї групи, захворювання пов'язане з виконанням роботи по ліквідації наслідків на ЧАЕС, отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12)
, яка з 01.04.2007 р. становить : основний розмір -695,57 грн., підвищення інвалідам війни 3-ї групи - 121,80 грн., додаткова пенсія інвалідам війни 3-ї групи внаслідок Чорнобильської катастрофи -9,20 грн., щомісячна цільова допомога на прожиття інвалідам війни -50 грн., всього виплати складають 876,57 грн..
Задовольняючи позовні вимоги щодо визнання неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області, визначаючи розмір пенсії позивачу суди виходили з положень ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування, яка передбачає мінімальний розмір трудової пенсії за віком, виходячи з прожиткового мінімуму, ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якими передбачено, що особам, віднесеним до першої категорії та є інвалідами третьої групи призначається пенсія, яка не може бути нижчою від 6 мінімальних пенсій за віком, визначивши її розмір у сумі 2460 грн., та щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50% пенсії за віком в розмірі 205,03 грн.. при цьому суди посилалися на ті обставини, що відповідач неправомірно при перерахуванні пенсії позивачу посилався на постанову Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 р. "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" (1-2002-п)
.
З висновками судів першої та апеляційної інстанції колегія суддів Вищого адміністративного суду України не може погодитися.
Так, відповідно до ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлений вид пенсії державний та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, тобто вказаним Законом передбачений спеціальний вид пенсії, який не входить до переліку видів пенсій, передбачених ст. 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення", який встановлює наступні види пенсій: а).трудові - за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років; б). соціальні пенсії. При цьому ч.3 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що державна пенсія по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи особам, віднесеним до 1 категорії та у зв'язку з втратою годувальника обчислюється і призначається із заробітку за межами зони відчуження та провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15)
. Наведеною нормою передбачений порядок обчислення призначених державних пенсій по інвалідності чи втраті годувальника. Відповідно до ч.3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений ч.1 ст.28 вказаного Закону, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, визначених згідно цим Законом.
Аналізуючи вищенаведені норми, виходячи з тих обставин, що ОСОБА_1 нараховувалася державна пенсія відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12)
, то згідно ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка передбачає мінімальний розмір трудової пенсії за віком, цей Закон не може застосовуватися при нарахуванні державної пенсії позивачу, нарахованої за іншим спеціальним законом.
Виходячи з наведеного суди першої та апеляційної інстанції необґрунтовано та незаконно прийшли до висновків, що позивачу при перерахуванні пенсії необхідно виходити з мінімального розміру трудової пенсії за віком, передбаченої ч.3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно Закону України "Про підвищення мінімального розміру пенсії (979-14)
№979 від15.07.1999 р. мінімальний розмір пенсії за віком поширюється тільки на трудові пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12)
. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.04.2003 р. № 544 "Про підвищення розмірів трудових пенсій" (544-2003-п)
з 01.07.2003 р. мінімальний розмір пенсії становить 50 грн.
Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 р. "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" (1-2002-п)
встановлено, що виходячи з розміру 19,91 грн. проводиться розрахунок: а). пенсій, призначених відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ; б). додаткової пенсії, передбаченої вказаним Законом. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 р. № 1293"Про збільшення розмірів пенсій деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи" (1293-2005-п)
збільшений розмір пенсій призначених відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у 3,5 разів.
Аналізуючи вищенаведені законодавчі норми колегія приходить до висновків, що при нарахуванні трудових пенсій за віком застосовується мінімальний розмір пенсії, передбачений ч.1ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Враховуючи, що позивачеві нараховувалася державна пенсія за ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", то при нарахуванні та перерахунку пенсії необхідно застосовувати розмір 19,91 грн. Судами встановлено, що відповідач при розрахунку пенсії позивачу, виходив саме із цієї суми, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 р. "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" (1-2002-п)
та Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 р. № 1293"Про збільшення розмірів пенсій деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи" (1293-2005-п)
. Тобто дії управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі відповідали вищенаведеному законодавству при перерахуванні позивачу державної пенсії, передбаченої спеціальним законом.
Водночас суди, задовольняючи позовні вимоги, вийшли за межі наданих судам повноважень, оскільки призначили позивачу пенсію в конкретній сумі, що входить до повноважень органі в Пенсійного Фонду України.
Виходячи з вищенаведеного, суди першої та апеляційної прийшли до помилкового висновку, що дії відповідача являються неправомірними, тому рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню як незаконні.
При встановленні наведених фактів колегія суддів приходить до висновку, що судами першої та апеляційної інстанції допущено порушення норм матеріального права, які призвели до необґрунтованого прийняття рішення, а тому касаційна скарга підлягає задоволенню.
Згідно ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Колегія суддів прийшла до висновку, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, які необхідно скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Вищого адміністративного суду України,-
П О С Т А Н О В И Л А :
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області, задовольнити.
Постанову Попаснянського районного суду від 20 червня 2007 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2007 року скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1а до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання неправомірними дій відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді: