Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Сіроша М.В., Бим М.Є. (доповідач), Гончар Л.Я., Харченка В.В.,

Чалого С.Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Іллічівськом районі м. Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2009 року у справі № 2-а-22904/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Іллічівськом районі м. Маріуполя про перерахунок пенсії, -

В жовтні 2008 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Іллічівськом районі м. Маріуполя, в якому просив суд визнати дії відповідача неправомірними, зобов’язати відповідача зробити перерахунок пенсії по інвалідності як особі постраждалій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС із розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров"ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2008 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2009 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені, дії посадових осіб Управління Пенсійного фонду України в Іллічівськом районі м. Маріуполя визнані незаконними, зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Іллічівськом районі м. Маріуполя зробити перерахунок та виплатити пенсії ОСОБА_1 в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком з 01 жовтня 2008 року.

В касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Іллічівськом районі м. Маріуполя просить скасувати зазначені судові рішення, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України

Як встановлено судом, ОСОБА_1 є потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС першої категорії, інвалідом 2 групи. захворювання якого пов’язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1, на підставі чого йому була призначена пенсія по інвалідності.

У відповідності з частиною першою статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, яка діяла на момент звернення позивач з заявою про перерахунок пенсії, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

Відповідно до ст.. 54 вказаного вище Закону розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильської катастрофою, не можуть бути нижчими: по 1 групі інвалідності –10 мінімальних пенсій за віком; по 2 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по 3 групі інвалідності –6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам –3 мінімальних пенсій за віком.

Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання визначається Кабінетом Міністрів України.

Обчислення і призначення вказаного виду пенсії провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) . Відповідний перерахунок пенсії позивача, її максимальний розмір визначається ст.. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) . Яка теж є відсилочною нормою з посиланням на ст.. 28, 42 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .

Відповідно до ст.. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок –20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до ст.. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) особам, віднесеним до категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров"ю у розмірах:

- інвалідам 1 групи – 100 % мінімальної пенсії за віком;

- інвалідам 2 групи – 75% мінімально пенсії за віком;

- інвалідам 3 групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу –50% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до вимог частини 3 статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму, встановлено законом.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України (254к/96-ВР) та законами України основних соціальних гарантій. Визначаються Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (2017-14) .

За змістом абзацу 3 статті 1 цього Закону державні соціальні гарантії –встановлені законами мінімальні розмірі оплати праці. Доходів громадян. пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.

Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України і щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Визначений ст.. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, є певним стандартом, в порівнянні з яким визначаються розміри інших видів соціальних виплат та допомоги. Так, Закон України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) встановлює у ст.. 62, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність. Визначений абзацом п’ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 %.

Тобто мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є відправною величиною, від якої проводиться розрахунок пенсій, визначених в статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян. які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що при вирішенні спору суди правильно визначили юридичну природу спірних правовідносин і застосували закон, який їх регулює, тому оскаржувані рішення є законними та обґрунтованими, а відтак правових підстав для скасування судових рішень колегія суддів не вбачає.

Згідно ч.3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя відхилити, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, у строки та порядку, визначених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.