Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Сіроша М.В., Бим М.Є. (доповідач), Гончар Л.Я., Харченка В.В.,

Чалого С.Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м. Києві ради на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2008 року у справі № 2-а-473/07 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м. Києві ради про визнання дій неправомірними та стягнення недоплачених коштів на оздоровлення, -

У вересні 2007 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м. Києві ради, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо неповної виплати йому коштів на оздоровлення за 2003-2007 роки, стягнути з відповідача на його користь недоплачену суму на оздоровлення у розмірі 6 093 грн.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2008 року постанова Оболонського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2007 року скасована, прийнята нова постанова, якою стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м. Києві на користь ОСОБА_1 недоплачену суму допомоги на оздоровлення за 2007 рік в розмірі, встановленому ст.. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) із врахуванням розміру мінімальної заробітної плати на час виплати даної допомоги.

В касаційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м. Києві ради просить скасувати зазначене судове рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України

Як встановлено судом, позивач віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та є інвалідом 3-ої групи, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1.

Відповідно до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ передбачена щорічна допомога на оздоровлення інвалідам першої і другої груп –п’ять мінімальних заробітних плат, інвалідам третьої групи - чотири мінімальних заробітних плати. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Згідно із Законом України від 19 грудня 2006 року № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) розмір мінімальної заробітної плати з 01 квітня 2007 року (момент виплати заборгованості за 2007 рік) становить 420 гривень.

Однак, за 2007 рік Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м. Києві ради виплатило ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (562-2005-п) .

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню стаття 48 Закону № 796-ХІІ та закони України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2007 роки, а не постанова КМУ №562.

Разом з тим, Рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) визнані такими, що не відповідають Конституції У країни, серед інших, положення пункту 30 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким була зупинена дія, у тому числі статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Таким чином, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що дії відповідача в частині не виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2007 рік в повному обсязі є неправомірними.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно ч.3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м. Києві ради відхилити, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, у строки та порядку, визначених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.