Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Сіроша М.В., Бим М.Є. (доповідач), Гончар Л.Я., Харченка В.В.,

Чалого С.Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної у м. Донецьку ради на постанову Петровського районного суду м. Донецька від 06 травня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2008 року у справі № 2-а-11/2008 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної у м. Донецьку ради про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення, -

У березні 2008 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної у м. Донецьку ради, в якому просив суд визнати неправомірними дії відповідача та стягнути з відповідача на його користь недоотримані суми на оздоровлення за шкоду заподіяну здоров’ю внаслідок Чорнобильської катастрофи за 2002-2007 роки.

Постановою Петровського районного суду Донецької області від 06 травня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2008 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, зобов’язано Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної у м. Донецьку ради виплатити на користь ОСОБА_1 допомогу на оздоровлення за 2007 рік, в решті позову відмовлено.

В касаційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної у м. Донецьку ради просить скасувати зазначені судові рішення, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України

Як встановлено судом, позивач віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та є інвалідом 2-ої групи, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1.

Відповідно до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ передбачена щорічна допомога на оздоровлення інвалідам першої і другої груп –п’ять мінімальних заробітних плат, інвалідам третьої групи - чотири мінімальних заробітних плати. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Згідно із Законом України від 19 грудня 2006 року № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) розмір мінімальної заробітної плати з 01 квітня 2007 року становить 420 гривень.

Однак, за 2007 рік Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної у м. Донецьку ради виплатило ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (562-2005-п) .

Зазначеною постановою № 562 всупереч вимогам Закону № 796-ХІІ (796-12) (який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати) установлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню стаття 48 Закону № 796-ХІІ та закони України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2007 роки, а не постанова КМУ №562 (562-2005-п) .

Крім того, Рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) визнані такими, що не відповідають Конституції У країни, серед інших, положення пункту 30 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким була зупинена дія, у тому числі, статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Таким чином, дії відповідача в частині виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення у розмірі по 120 гривень за 2007 рік суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано визнали неправомірними.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно ч.3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Петровської районної у м. Донецьку ради відхилити, а постанову Петровського районного суду м. Донецька від 06 травня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, у строки та порядку, визначених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.