Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 березня 2008 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про перерахунок пенсії, –

У листопаді 2008 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19 березня 2008 року позов задоволено. Визнано дії посадових осіб Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області щодо нарахування та виплати пенсії позивачу незаконними. Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області зробити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 8 мінімальних пенсій та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з 17.09.2007.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2008 року рішення суду першої інстанції змінено в частині здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 1 жовтня 2007 року.

Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити в задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 віднесений до першої категорії осіб, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 і є інвалідом другої групи.

Рішення судів попередніх інстанцій, про задоволення позовних вимог мотивовані тим, що ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам 2 групи –75% мінімальної пенсії за віком, виплата зазначеної пенсії, відповідно до ст. 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу. Частина 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"прожитковий мінімум на одну особу із розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність становить: з 1 січня 2008 року –380 грн., з 1 квітня –387 грн., з 1 жовтня –395 грн. Таким чином, для позивача як інваліда 2 групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, першої категорії, розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватись, виходячи із наведених розмірі.

Відтак, правильним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що протиправною є бездіяльність відповідача щодо нездійснення підвищення пенсії.

Однак, вирішуючи спір про визнання неправомірним дій відповідача щодо відмови в нарахуванні підвищення пенсії в 2007 році, судом апеляційної інстанції, було змінено рішення суду першої інстанції в частині початкової дати здійснення перерахунку пенсії але суди першої та апеляційної інстанцій не визначили кінцеву дату, до якої має здійснюватись такий перерахунок. Оскільки дія Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік"закінчується 31 грудня 2007 року то й перерахунок повинен бути здійснений до цієї дати.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 березня 2008 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2008 року змінити, скасувавши їх в частині зобов’язання відповідача здійснити перерахунок на невизначений термін.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області зробити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 8 мінімальних пенсій та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з 01.10.2007 по 31.12.2007.

В іншій частині рішення суду першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку ст.ст. 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.