Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєроденецьку Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 березня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєроденецьку Луганської області про перерахунок пенсії, –

У листопаді 2007 року ОСОБА_6 звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєроденецьку Луганської про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17 березня 2008 року позов задоволено. Визнанні незаконними дії посадових осіб відповідача, зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_6 в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з дня звернення –19.04.2007.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2008 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєроденецьку Луганської подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити в задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_6 віднесений до 1 категорії як особа, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1, визнаний інвалідом ІІ групи, та встановлена причина інвалідності –захворювання, пов’язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Рішення судів попередніх інстанцій, про часткове задоволення позовних вимог мотивовані тим, що ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"передбачає, що особам, віднесеним до другої групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, виплата зазначеної пенсії, відповідно до ст. 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу. Частина 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим, по 2 групі інвалідності, 8 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"прожитковий мінімум на одну особу із розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність становить: з 1 січня 2007 року –380 грн., з 1 квітня –387 грн., з 1 жовтня –395 грн. Таким чином, для позивача як інваліда ІІ групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, першої категорії, розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватись, виходячи із наведених розмірі.

Відтак, правильним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що протиправною є бездіяльність відповідача щодо нездійснення підвищення пенсії.

Однак, вирішуючи спір про визнання неправомірним дій відповідача щодо відмови в нарахуванні підвищення пенсії в 2007 році, суди першої та апеляційної інстанцій не визначили кінцеву дату, до якої має здійснюватись такий перерахунок. Оскільки дія Закону "Про бюджет на 2007 рік" (489-16) закінчується 31 грудня 2007 року, то й перерахунок повинен бути здійснено до цієї дати.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєроденецьку Луганської області задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 березня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2008 року змінити в частині не визначення кінцевої дати здійснення перерахунку.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_6 в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з дня звернення –19.04.2007 по 31.12.2007.

В іншій частині рішення суду першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.