Колегія суддів

Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів: Васильченко Н.В., Кравченко О.О., Леонтович К.Г., Розваляєвої Т.С., Гордійчук М.П.

провівши попередній розгляд справи за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Віком" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Горобина" на постанову Господарського суду Сумської областi від 30 серпня 2007 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2008 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віком" до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області, Відділу державної виконавчої служби Зарічного районного управління юстиції у м. Суми про визнання незаконними дій органів ДВС та скасування постанови, -

Постановою Господарського суду Сумської областi від 30 серпня 2007 р. залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2008 р. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Віком" у задоволенні позовних вимог до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області, Відділа державної виконавчої служби Зарічного районного управління юстиції у м. Суми про визнання незаконними дій органів ДВС Сумської області по стягненню коштів та скасування постанови ДВС про арешт коштів державного виконавця ДВС у Зарічному районі м. Сум від 26.09.200бр., а також зобов’язання ДВС Сумської області повернути на рахунок позивача незаконно стягнуті кошти та допустити негайне виконання рішення суду.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями ТОВ "Віком" та ТОВ "Горобина" звернулись з касаційними скаргами, у яких просять постанову Господарського суду Сумської областi від 30 серпня 2007 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2008 р. скасувати, задовольнити позов. Скарги мотивовані невірним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами вірно встановлено, що 06.10.2004 р. державним виконавцем Зарічного відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання виконавчого напису нотаріусу №581, виданого 01.04.2004 р. приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Онопрієнко М.М.

У зв'язку з тривалим невиконанням та порушенням ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" було прийнято рішення про передачу виконавчого провадження №19-286/06 до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Сумської області.

Вірним є посилання судів на ч.2 ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження"згідно якої стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберігання в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт. Стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору.

Постановою державного виконавця від 26.09.2006 р. накладено арешт на кошти у розмірі 276 877 грн. 04 коп., що містяться на рахунках ТОВ "Віком", відкритих в СФ АКБ "Укрсоцбанк"м Суми, АТ "Індекс-Банк"м. Суми, філії ВАТ КБ "Надра" Сумське РЮ. 28.09.2006 р. державним виконавцем виставлена вимога в СФ АТ "Індекс Банк"для списання арештованих коштів, а 29.09.2006 р. на депозитний рахунок ДВС було зараховано 276 877 грн. 04 коп.

Відповідно до ст. 43 Закону України "Про виконавче провадження" з грошової суми, яка стягнута державним виконавцем з боржника, в першу чергу повертається авансовий внесок сторін та інших осіб на проведення виконавчих дій, в другу чергу компенсуються витрати Державної виконавчої служби на здійснення виконавчих дій, не покриті авансовим внеском сторін та інших осіб, у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір. Виконавчий збір стягується пропорційно фактично задоволеним вимогам стягувача.

02.10.2006 р. державним виконавцем кошти, стягнуті з боржника, були розподілені, що підтверджується розпорядженням старшого державного виконавця, яке міститься в матеріалах справи. Постанова про закінчення виконавчого провадження була винесена державним виконавцем 20.10.2006 р. у відповідності до вимог п.8 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження". Отже державний виконавець діяв в межах своєї компетенції та у повній відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Колегія суддів погоджується із тим, що грошовими коштами є предмети, які не визначені індивідуальними ознаками, тим більш у безготівковій формі, а тому твердження про те, що арештовані кошти належать саме ТОВ "Горобина"не може вважатись обґрунтованим, оскільки не підтверджується належними та допустимими доказами .

Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225- 229 КАС України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судове рішення суду апеляційної інстанцій постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Керуючись ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Віком" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Горобина" відхилити.

Постанову господарського суду Сумської областi від 30 серпня 2007 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2008 р. у справі № АС 14/675-06 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 237, 239 КАС України.