Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Конюшка К.В.

Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Секретар Гончарук І.Ю.

За участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівне

на постанову Господарського суду Рівненської області від 27.11.2006

та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 05.03.2007

у справі №3/236

за позовом Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у м. Рівне

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

Суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа ОСОБА_1 (далі по тексту –позивач, СПД ОСОБА_1.) звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне (далі по тексту –відповідач, ДПІ у м. Рівне) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 17.01.2006 №0000232343/0/23-235 та №0000242343/0/23-235.

Постановою Господарського суду Рівненської області від 27.11.2006, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 05.03.2007, позов задоволено.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Рівне просить скасувати постанову Господарського суду Рівненської області від 27.11.2006 та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 05.03.2007, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга ДПІ у м. Рівне не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідачем була проведена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу позивачем, за результатами якої складено акт перевірки від 11.01.2006 №000396.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем пункту 5 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", що полягає у відсутності у платника податків книги обліку розрахункових операцій.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 17.01.2006 №0000232343/0/23-235 та №0000242343/0/23-235, якими застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції в сумі по 340,00 грн.

Згідно пункту 4 статті 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу проїзних і перевізних документів із застосуванням бланків суворого обліку на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при продажу білет в державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу Державним казначейством України, та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів.

В статті 38 Закону України "Про автомобільний транспорт"зазначається, що документами на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування є для водія реєстраційні документи на транспортний засіб, дорожній лист, квитково-обліковий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), дозвіл замовника на перевезення.

Як встановлено судами попередніх інстанцій квитково-касовий лист та квиток на проїзд в автобусі, містить нанесений друкарським способом серію, номер, номінальну вартість послуги на перевезення пасажирів, а облік розрахункових операцій (видачі квитків) здійснюється позивачем за номерами у квитково-касовому листі, який є номерним бланком суворої звітності.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що у відповідача не було підстав для прийняття рішень про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій та правомірно визнано нечинними податкові повідомлення-рішення від 17.01.2006 №0000232343/0/23-235 та №0000242343/0/23-235.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з’ясовано обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Господарського суду Рівненської області від 27.11.2006 та ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 05.03.2007 не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівне залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Рівненської області від 27.11.2006 та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 05.03.2007 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.