Вищий адміністративний суд України у складі:

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька про перерахунок та стягнення недоплаченої пенсії,

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання незаконними дій відповідача; зобов’язання відповідача провести перерахунок пенсії та здійснити виплату недоплачених сум пенсії.

Обґрунтовуючи вимоги позовної заяви, позивач зазначив, що 1993 року йому була призначена пенсія. В 2006 році він звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії. Внаслідок такого перерахунку в січні 2008 року він отримав пенсію меншу, ніж отримував до перерахунку. Не погодившись з таким перерахунком, звернувся з заявою до відповідача про його скасування та просив виплачувати пенсію в розмірі, який він отримував до перерахунку. В задоволенні заяви позивача було відмовлено.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2008 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2009 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів, позивач звернувся з касаційною скаргою на них, в якій просив спірні рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 1993 року позивачу була призначена пенсія за віком на підставі ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

При нарахуванні пенсії за віком відповідач виходив з даних про заробіток ОСОБА_1. за 1991-1992 роки.

Згідно поданої 15 червня 2006 року до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька заяви йому було перераховано пенсію за стажем з 01 червня 2006 року відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .

Згідно поданої заяви 29 червня 2006 року на перерахунок пенсії по заробітку пенсію ОСОБА_1 було перераховано з 01 липня 2006 року відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", виходячи з розміру заробітку за період з 01 вересня 1989 року по 31 серпня 1994 року та доходи за період з 01 липня 2000 року по 22 серпня 2004 року.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанцій дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, щодо відсутності підстав для задоволення позову. При цьому суд зазначив, що пенсія позивача була перерахована відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , а тому відповідач правомірно застосував норми обчислення коефіцієнту, визначені ст. 40 цього Закону.

Колегія суддів вважає такий висновок судів передчасним.

Судами встановлено, що вперше пенсія позивачу була призначена 1993 року відповідно до положень Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) .

01 січня 2004 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .

Відповідно до ст. 43 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону. При цьому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до частини другої статті 40 цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2002 рік.

Отже, позивач наділений правом на перерахунок пенсії відповідно до положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .

При цьому, відповідно до п. 37 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року N 22-1 (z1566-05) , орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, відстрочку часу її призначення, перерахунок та відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Орган, що призначає пенсію, надає роз'яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій (п. 36 Порядку).

Відповідно до пп. 1) п. 2.3 Положення про управління Пенсійного Фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного Фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2 (z0441-02) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 року за № 442/6730 (z0442-02) , основним завданням управління є забезпечення призначення і виплати пенсій відповідно до чинного законодавства

Однією із соціальних гарантій людини є право на пенсійне забезпечення. Для здійснення цього права особа повинна виразити волевиявлення у вигляді звернення до органів Пенсійного фонду України, надавши всі необхідні документи, які підтверджують її право. А державний орган повинен винести рішення по заяві фізичної особи з максимальним врахуванням інтересів фізичної особи (зокрема, запропонувати їй найбільш вигідний варіант нарахування пенсії).

Отже, оцінку законності дій відповідача щодо перерахунку пенсії позивачу суди повинні здійснювати через призму того, чи було при цьому обрано відповідачем найбільш вигідний варіант нарахування його пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи, суди попередніх інстанцій такі питання не досліджували, обмежившись посиланням на те, що позивач отримує пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , а тому і коефіцієнт заробітної плати повинен обчислюватись відповідно до ст. 40 цього Закону. При цьому суди не встановили фактичні дані про те, чи дійсно зменшився розмір пенсії позивача після перерахунку.

Порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, тому справа підлягає направленню на новий судовий розгляд.

При новому розгляді справи судам слід врахувати зазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2009 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами у строк та у порядку, визначеними статтями 237 –239 КАС України (2747-15) .