К-20570/09-С Про нарахування та стягнення недоплаченої щорічної грошової допомоги - 19.11.2009 Прийняття

провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Чорнухінському районі Полтавської області на постанову Чорнухінського районного суду Полтавської областв від 23.09.2008р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Чорнухінському районі Полтавської області про нарахування та стягнення недоплаченої щорічної грошової допомоги як дитині війни, -

У червні 2008 року ОСОБА_5 звернулась до Чорнухінського районного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Чорнухінському районі Полтавської області про нарахування та стягнення недоплаченої щорічної грошової допомоги відповідно до ст..6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) за 2006-2007роки у сумі 2733,30 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона народилась 22 серпня 1943р., є пенсіонеркою за віком та має статус дитини війни. Згідно із ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", Управління Пенсійного фонду України Чорнухінському районі повинно щомісячно доплачувати її надбавку до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак відповідач доплат до пенсії не нараховував і не сплачував, чим порушив її права та інтереси.

Постановою Чорнухінського районного суду Полтавської області від 23.09.2008р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2009 року, позов задоволено частково. Зобов’язано відповідача здійснити нарахування позивачці надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.07р. по 31.12.07р. В решті позовних вимог відмовлено.

На зазначені судові рішення надійшла касаційна скарга Управління Пенсійного фонду України у Чорнухінському районі Полтавської області, у якій ставиться питання про скасування судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову у позові. Касатор посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, судова колегія не знайшла підстав для її задоволення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус дитини війни, що підтверджується відповідним посвідченням. Позивачка знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Чорнухінському районі та отримує пенсію за віком. Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Обґрунтовуючи рішення щодо вимог позивачки, які стосуються 2006 року, суди першої та апеляційної інстанцій правильно зазначили, що відповідно до вимог ст. 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік"(3235-15) від 20 грудня 2005 року (із змінами, внесеними 19 січня 2006 року) зазначене підвищення в 2006 році повинно було запроваджуватись поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі згідно з порядком, який мав бути визначений Кабінетом Міністрів України та погоджений Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Оскільки Кабінет Міністрів України в 2006 році так і не визначив порядку виплати 30% надбавки до пенсії "дітям війни", то суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правомірного висновку про те, що вимоги позивача, які стосуються 2006 року, задоволенню не підлягають.

Що стосується позовних вимог за 2007 рік, то судами правильно враховано, що п.12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007рік", дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", було зупинено. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. за №6-рп/2007 (v0a6p710-07) , у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень окремих статей Закону України "Про Державний бюджет України на 2007рік" (489-16) (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) ( є неконституційним) положення п.12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007рік", яким зупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів, є обов’язковим до виконання на всій території України. Відповідно до ч.2ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Суди обґрунтовано встановили, що нарахування виплат за 2007 рік мало були проведено з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України.

Що стосується доводів відповідача про те, що поняття "мінімальна пенсія за віком", про яке йдеться в ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосується "дітей війни"відповідно до ст. 6 Закону, то вони є безпідставними.

Положення ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення "Про Пенсійний фонд України" (121/2001) і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного Положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) рішення щодо призначення, донарахування перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивачки, передбаченої ст. 6 Закону, покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивачки.

Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими, підстави для передачі справи на розгляд складу колегії суддів Вищого адміністративного суду України в судовому засіданні відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Чорнухінському районі Полтавської області відхилити, а постанову Чорнухінського районного суду Полтавської областв від 23.09.2008р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2009 року залишити без змін.