Колегія суддів першої судової палати Вищого адміністративного суду України у складі:

суддів Васильченко Н.В.

Леонтович К.Г.

Розваляєвої Т.С.

Кравченко О.О.

Гордійчук М.П.

провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання здійснити перерахунок і виплату підвищення до пенсії як дитині війни, -

У липні 2008 року ОСОБА_5 звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання здійснити перерахунок і виплату підвищення до пенсії як дитині війни за липень-грудень 2007 року у розмірі 735,30 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона належить до соціальної категорії "дитина війни" і відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком . Оскільки відповідач відмовив їй у такому перерахунку, позивачка вважає дії відповідача по невиплаті надбавки протиправними.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2008р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2008р., позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено: визнано бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська протиправною. Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська здійснити ОСОБА_5 перерахунок та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

На вказані судові рішення Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська подана касаційна скарга, у якій ставиться питання про їх скасування з посиланням на порушення судами норм матеріального права.

Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що касаційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 (а.с.3). Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"№ 2195-15 від 18.11.2004р., дітям війни повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2007 році ОСОБА_5 така допомога не виплачувалась.

Обґрунтовуючи рішення щодо вимог позивача, які стосуються 2007 року, судами правильно враховано, що п.12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007рік", дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", було зупинено. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. за №6-рп/2007 (v0a6p710-07) , у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень окремих статей Закону України "Про Державний бюджет України на 2007рік" (489-16) (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) ( є неконституційним) положення п.12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007рік", яким зупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів, є обов’язковим до виконання на всій території України. Відповідно до ч.2ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Суди обґрунтовано встановили, що нарахування виплат за 2007 рік мало були проведено з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України.

Що стосується доводів відповідача про те, що поняття "мінімальна пенсія за віком", про яке йдеться в ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосується "дітей війни"відповідно до ст. 6 Закону, то вони є безпідставними.

Положення ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення "Про Пенсійний фонд України" (121/2001) і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного Положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) рішення щодо призначення, донарахування перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивачки, передбаченої ст. 6 Закону покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача.

Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими, підстави для передачі справи на розгляд складу колегії суддів Вищого адміністративного суду України в судовому засіданні відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська відхилити, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у порядку та у строки, передбачені статтями 237- 239 КАС України.