м. Київ А-30/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

секретар судового засідання Великохацька В.В.,

за участю: позивача ОСОБА_4, його представників ОСОБА_5 та ОСОБА_6, представника ЦВК Яковенка І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Центральної виборчої комісії (далі –ЦВК) про скасування постанови та зобов’язання зареєструвати кандидатом на пост Президента України,

за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2009 року,

14 листопада 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ЦВК про скасування постанови на підставі Закону України "Про вибори Президента України" (474-14) та ст. 172 КАС України.

Позивач зазначав, що 05.11.2009 року на загальних зборах громадської організації "Патріот Васильківщини"він зробив заяву про самовисування кандидатом на пост Президента України, а посадові особи цієї організації належним чином засвідчили цю заяву. Він подав документи разом із заявою про самовисування до ЦВК, яка постановою від 12 листопада 2009 року № 321 (v0321359-09) відмовила в реєстрації як кандидата на пост Президента України.

Посилаючись на незаконність постанови ЦВК та її невідповідність Конституції України (254к/96-ВР) , Закону України "Про вибори Президента України" (474-14) , просив скасувати постанову ЦВК від 12 листопада 2009 року № 321 (v0321359-09) та зобов’язати відповідача зареєструвати позивача кандидатом на пост Президента України.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2009 року позов залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 16 листопада 2009 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов: скасувати постанову ЦВК №321 від 12 листопада 2009 року (v0321359-09) , зобов’язати ЦВК повторно прийняти документи та зареєструвати позивача кандидатом на пост Президента України. Вказує, що суд не дав оцінки тій обставині, що відповідач 09.11.2009 року не забезпечив прийняття документів від громадян до 24 год. 00 хв., тому позивач, прибувши до Центральної виборчої комісії о 23 год. 15 хв. 09.11.2009 року, не мав можливості подати документи для реєстрації кандидата. Також зазначає, що суд не дав правової оцінки тій обставині, що він своєчасно подав заяву про самовисування кандидатом на пост Президента України. Вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що його заява до ЦВК та заява про реєстрацію у ЦВК з правом дорадчого голосу уповноваженого представника не були засвідчені у порядку, встановленому законом, оскільки законом не передбачено нотаріальне засвідчення документів, які подаються до ЦВК. Крім того, посилається на необґрунтований висновок суду щодо необхідності внесення у безготівковому порядку на спеціальний рахунок ЦВК грошової застави в розмірі двох мільйонів п’ятисот тисяч гривень, оскільки на його думку це є обов’язком кандидата на пост Президента України, а не громадянина України, який подає документи до ЦВК.

Представник відповідача Яковенко І.В., заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, зазначив, що рішення Центральної виборчої комісії від 12 листопада 2009 року № 321 (v0321359-09) відповідає Конституції України (254к/96-ВР) і Закону України "Про вибори Президента України" (474-14) , а тому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київ ського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2009 року –без змін.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 10 листопада 2009 року позивач особисто подав до ЦВК заяву про самовисування кандидатом на пост Президента України та щодо реєстрації його уповноваженого представника у ЦВК з правом дорадчого голосу ОСОБА_5.

Постановою ЦВК від 12 листопада 2009 року № 321 (v0321359-09) відмовлено в реєстрації кандидата на пост Президента України ОСОБА_4, та відмовлено в реєстрації ОСОБА_5 уповноваженим представником кандидата на пост Президента України у Центральній виборчій комісії з правом дорадчого голосу у зв’язку з тим, що заяву про самовисування на пост Президента України підписано позивачем 09.11.2009 року та подано до ЦВК 10.11.2009 року, що є порушенням вимог Закону України "Про вибори Президента України" (474-14) . Крім того, заява про реєстрацію кандидатом на пост Президента України та заява про реєстрацію у ЦВК з правом дорадчого голосу уповноваженого представника не засвідчені у встановленому законом порядку. Підставою для відмови у реєстрації ОСОБА_4 кандидатом на пост Президента України стало також не внесення ним у безготівковому порядку на спеціальний рахунок ЦВК грошової застави в розмірі двох мільйонів п’ятисот тисяч гривень.

Відповідно до частини шостої ст. 103 Конституції України, порядок проведення виборів Президента України встановлюється законом.

Спеціальним законом в Україні, який регламентує порядок проведення виборів Президента України, у тому числі порядок і умови висування та реєстрації кандидатів на пост Президента України, є Закон України "Про вибори Президента України" (474-14) , який регулює спірні правовідносини.

Стаття 52 цього Закону передбачає перелік підстав відмови у реєстрації кандидата на пост Президента України. У частині 1 цієї статті зазначено: Центральна виборча комісія відмовляє у реєстрації кандидата на пост Президента України у разі:

1) порушення встановленого законом порядку утворення виборчого блоку та висунення кандидата;

2) встановлення Верховним Судом України наявності у передвиборній програмі кандидата положень, спрямованих на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення;

3) відсутності або неналежного оформлення документів, зазначених у статті 51 цього Закону;

4) припинення громадянства України або невиходу із громадянства іншої держави особою, висунутою кандидатом на пост Президента України;

5) виїзд особи, висунутої кандидатом, за межі України для постійного проживання;

6) визнання особи, висунутої кандидатом, недієздатною чи набрання щодо неї законної сили обвинувальним вироком суду за вчинення умисного злочину;

7) виникнення обставин, зазначених у частині п'ятій статті 46 цього Закону.

Із змісту наведеної норми Закону (474-14) слідує, що недотримання однієї із зазначених умов є підставою для відмови у реєстрації кандидата на пост Президента України.

Частиною першою статті 51 Закону України "Про вибори Президента України" визначено вичерпний перелік документів, надання яких є необхідною умовою для реєстрації кандидата на пост Президента України Центральною виборчою комісією, зокрема, наявність документа про внесення грошової застави відповідно до статті 49 цього Закону.

Зазначена застава вноситься партією (партіями, що входять до блоку), яка висунула кандидата на пост президента України, або кандидатом на пост Президента України у безготівковому порядку на спеціальний рахунок Центральної виборчої комісії в розмірі два мільйони п'ятсот тисяч гривень.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_4 не вніс грошову заставу на спеціальний рахунок ЦВК в розмірі два мільйони п’ятсот тисяч гривень відповідно до вимог частини першої статті 49 Закону України "Про вибори Президента України". Зазначені обставини позивачем не заперечуються.

Посилання ОСОБА_4 на те, що згадана вимога Закону (474-14) поширюється лише на особу, яка зареєстрована ЦВК як кандидат на пост Президента України, на правильність судового рішення не впливає.

Аналіз положень розділу VІІ Закону України "Про вибори Президента України" (474-14) та статті 52 цього Закону дає підстави для висновку про помилковість тлумачення норм цього Закону позивачем та безумовний обов’язок кандидата на пост Президента України внести грошову заставу до його реєстрації.

Положення ст. 51 Закону України "Про вибори Президента України" щодо внесення грошової застави неконституційними не визнавались.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що недотримання позивачем вимоги, встановленої частиною першою статті 49, пунктом 4 частини першої статті 51 Закону України "Про вибори Президента України" є підставою для відмови в реєстрації кандидата на пост Президента України.

Таким чином ЦВК прав позивача не порушила.

Доводи про незабезпечення процедури прийняття ЦВК документів в останній день для реєстрації кандидатів на пост Президента України в даному спорі правового значення не мають.

Рішення суду відповідає обставинам справи та вимогам закону, підстав для його скасування немає.

Керуючись статтями 177, 196, 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2009 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.