Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Суддів:

Сіроша М.В.

Гончар Л.Я.

Бим М.Є.

Чалого С.Я.

Харченка В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Свалявському районі Закарпатської області на постанову господарського суду Закарпатської області від 17 грудня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2008 року у справі за позовом колективного підприємства "Овочі" до Управління Пенсійного фонду України в Свалявському районі Закарпатської області про визнання недійсним рішення, -

Колективне підприємство "Овочі"звернулося до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Свалявському районі Закарпатської області про визнання недійсним рішення.

Постановою Господарського суду Закарпатської області від 17 грудня 2007 року позов задоволено частково. В частині визнання недійсним рішення №209 від 16 жовтня 2007 року провадження у справі закрито. Рішення № 210 від 16 жовтня 2007 року визнано недійсним.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2008 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Свалявському районі Закарпатської області залишено без задоволення, а постанову Господарського суду Закарпатської області від 17 грудня 2007 року –без змін.

У поданій касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Свалявському районі Закарпатської області, з посиланням на порушення судами норм матеріального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі рішення №209 та №210 від 16 жовтня 2007 року Управлінням Пенсійного фонду України у Свалявському районі Закарпатської області позивачу було нараховано 1498,69 грн. штрафних санкцій та пеню на суму 254,13 грн. за період з 21 червня 2005 року по 20 жовтня 2005 року, а також 132,70 грн. штрафних санкцій та нараховано пеню в сумі 25,21 грн. за період з 21 червня 2005 року по 29 липня 2005 року за несплату страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду України.

Відповідно до вимог ч. 12 ст. 106 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", нарахування пені, передбаченої частинами дев’ятою і десятою цієї статті, починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником, або з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку перерахування (зарахування) відповідних сум, до дня їх фактичного перерахування (зарахування) банками та організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсій.

Згідно п. 9 ст. 20 вказаного Закону, днем сплати страхових внесків вважається, у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу –день списання установою банку, установою Державного казначейства України суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду.

Суди попередніх інстанцій вірно виходили з того, що в частині оскарження рішенням головного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області №12458/07-ДСК від 2 листопада 2007 року провадження слід закрити, так як рішення №209 від 16 жовтня 2007 року було скасовано Головним Управлінням Пенсійного фонду України Закарпатської області.

Відповідач не виконав рішення Головного Управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про винесення нових рішень з врахуванням донарахованої різниці незастосовної фінансової санкції на суму 121,43 грн. Тобто, відповідачем не винесено рішення на всю суму, а винесено рішення №210 від 16 жовтня 2007 року тільки на різницю незастосовної фінансової санкції на суму 121,43 грн. без врахування того, що рішення №209 від 16 жовтня 2007 року скасовано.

Згідно з ч.3 ст. 211 КАС України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Оскільки доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду і не свідчать про неправильність судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись наведеним, ст.ст. 220, 221, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Свалявському районі Закарпатської області залишити без задоволення, а постанову господарського суду Закарпатської області від 17 грудня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.