Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака В.І.

суддів Білуги С.В.

Гаманка О.І.

Загороднього А.Ф.

Заїки М.М.

при секретарі Маркосян А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районні м. Дніпропетровська на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2007 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районні м. Дніпропетровська про зобов’язання виплатити підвищення до пенсії дитині війни, -

У листопаді 2007 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районні м. Дніпропетровська про зобов’язання виплатити підвищення до пенсії дитині війни.

Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2007 року, змінену постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2008 року, позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районні м. Дніпропетровська щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті підвищення до пенсії за віком, як дитині війни. Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районні м. Дніпропетровська здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії, як дитині війни, з 09 липня 2007 року по 30 листопада 2007 року.

У касаційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районні м. Дніпропетровська, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, просить скасувати судові рішення у справі та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та перевіривши судові рішення у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районні м. Дніпропетровська підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням статті 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"відповідно до пункту 12 частини першої статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"було призупинено на 2007 рік. Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) , пункт 12 статті 71 та стаття 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, в період з 09 липня 2007 року відповідач був зобов’язаний нараховувати та сплачувати підвищення до пенсії в розмірі, встановленому статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", в редакції закону від 18 листопада 2004 року.

Вихідним критерієм обрахунку доплати до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.

За таких обставин положення частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Відповідно до частини 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

Отже, вирішуючи даний спір, суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку, що при розрахунку розміру доплати до пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Разом з тим, зазначивши кінцевий строк здійснення відповідачем перерахунку пенсії ОСОБА_1 –30 листопада 2007 року, апеляційний суд допустив помилку, оскільки цей строк законами України на час розгляду справи у суді першої інстанції не передбачався.

За таких обставин оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, підстав для їх скасування немає.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів –

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районні м. Дніпропетровська задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районні м. Дніпропетровська про зобов’язання виплатити підвищення до пенсії дитині війни в частині визначення кінцевої дати здійснення відповідачем перерахунку пенсії по 30 листопада 2007 року –скасувати.

В решті постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

постанова оскарженню не підлягає.