46/492 Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення (податок на прибуток страхових організацій) - 18.11.2009 Прийняття

Акціонерне товариство "Страхова компанія "Аванте"(далі по тексту –позивач, АТ "Страхова компанія "Аванте") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної податкової адміністрації України (далі по тексту –відповідач, ДПА України) про визнання недійсним рішення про результати розгляду скарги ДПА України за № 6776/6/25-2215 від 19.07.2005р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.08.2005р. у справі № 46/492 (суддя Шабунін С.В.) позов задоволено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2006р. у справі № 46/492 (головуючий суддя Борисенко І.В., судді Шипка В.В., Вербицька О.В.) апеляційна скарга ДПА України залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

ДПА України, не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 29.08.2005 р. та ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2006 р. у справі № 46/492, звернулась з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга ДПА України не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Акціонерне товариство "Страхова компанія "Аванте"в порядку адміністративного оскарження звернулось до Державної податкової адміністрації України зі скаргою на рішення ДПА України у Харківській області №1838/10/25-010 від 06.05.2005р. щодо результатів розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення Дергачівської міжрайонної ДПІ Харківської області №0007622310/1 від 18.01.2005р. та першу податкову вимогу Дергачівської МДПІ Харківської області №1/40 від 09.02.2005р.

Державною податковою адміністрацією України рішенням від 19.07.2005р. №6776/6/25-2215 про результати розгляду скарги Акціонерного товариства "Страхова компанія "Аванте" першу податкову вимогу Дергачівської МДПІ Харківської області від 09.02.2005р. №1/40 на суму 10 256 359,00 грн. про сплату АТ "Страхова компанія "Аванте"податкового боргу та рішення ДПА України у Харківській області від 06.05.2005р. №1838/10/25-010, прийняте за розглядом повторної скарги, залишено без змін, а скаргу товариства –без задоволення.

Рішення відповідача мотивоване тим, що повторна скарга АТ "Страхова компанія "Аванте"на податкове повідомлення-рішення Дергачівської МДПІ Харківської області від 18.01.2005р. №0007622310/1 надійшла до ДПА України у Харківській області з порушенням десятиденного строку для подання скарги, встановленого п.п.5.2.2. п.5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а тому процедура адміністративного оскарження закінчилася. Податкове зобов'язання, визначене податковим повідомленням-рішенням від 18.01.2005р. №0007622310/1 (податковим повідомленням-рішенням від 21.12.2004р. №0007622310/0) у розмірі 10 256 359,00 грн. вважається узгодженим і набуло статусу податкового боргу.

Судова колегія Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками Київського апеляційного господарського суду та з висновками Господарського суду м. Києва про безпідставність рішення ДПА України від 19.07.2005р. №6776/6/25-2215 про результати розгляду скарги з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Дергачівською міжрайонною державною податковою інспекцією Харківської області на підставі акту документальної перевірки від 16.12.2004р. №23-104/415 прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.12.2004р. №0007622310/0, яким АТ "Страхова компанія "Аванте"визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств комунальної власності (код платежу 5111020200) у розмірі 10 305 949,00 грн., в тому числі 8 327 269,00 грн. основного платежу та 1 978 680,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погодившись з цим податковим повідомленням-рішення, позивач 30.12.2004р. звернувся до Дергачівської МДПІ Харківської області зі скаргою № 123002.

Рішенням Дергачівської МДПІ Харківської області від 18.01.2005р. №105/25-010 пре результати розгляду скарги податкове повідомлення-рішення від 21.12.2004р. №0007622310/С скасоване та винесено нове податкове повідомлення-рішення №0007622310/1 від 18.01.2005р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток страхових організацій (код 3011020799) у розмірі 10 256 359,00 грн., в тому числі 8 327 269, 00 грн. основного платежу та 1 929 090,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач 31.01.2005р. звернувся до Дергачівської МДПІ Харківської області зі скаргою № 013102 на податкове повідомлення-рішення №0007622310/1 від 18.01.2005р.

Дергачівською МДПІ Харківської області вмотивованого рішення по скарзі позивача від 31.01.2005р. № 013102 не приймалось, а було направлено лист від 03.02.2005р. про те, що його скарга подана з порушення процедури апеляційного узгодження податкового зобов'язання, а саме скарга подана до Дергачівської МДПІ Харківської області замість податкового органу вищого рівня, а тому не підлягає розгляду. Також у листі зазначено, що відповідно до пп.5.2.2, пп.5.2.5 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами"у разі незгоди з рішенням Дергачівської МДПІ Харківської області від 18.01.2005р. №105/25-010 та податковим повідомленням-рішенням від 18.01.2005р. №0007622310/1, товариство може їх оскаржити до ДПА України у Харківській області протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання рішення за розглядом первинної скарги.

Позивач 20.02.2005р. направив до ДПА України у Харківській області скаргу №021801 від 18.02.2005р. на податкове повідомлення-рішення Дергачівської МДПІ Харківської області від 18.01.2005р. №0007622310/1.

ДПА України у Харківській області рішенням від 03.03.2005р. №878/10/25-010 скаргу позивача на податкове повідомлення-рішення Дергачівської МДПІ Харківської області від 18.01.2005р. №0007622310/1 залишила без розгляду з підстав пропущення десятиденного строку для подання скарги, встановленого пп.5.2.2 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Дергачівською МДПІ Харківської області 09.02.2005р. надіслана позивачу перша податкова вимога №1/40 про сплату узгодженого податкового зобов'язання по податку на прибуток страхових організацій у розмірі 10 256 359,00 грн., в тому числі 8 327 269,00 грн. основного платежу та 1 929 090,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Рішенням Дергачівської МДПІ Харківської області від 11.03.2005р. скарга позивача на першу податкову вимогу від 09.02.2005р. №1/40 залишена без задоволення, а податкова вимога - без змін.

Рішенням ДПА України у Харківській області від 06.05.2005р. №1838/10/25-010 скарга позивача на рішення Дергачівської МДПІ Харківської області від 11.03.2005р. №742/25-010 та першу податкову вимогу від 09.02.2005р. №1/40 залишено без задоволення.

Відповідно до п.1.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законам України.

Податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 названого Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.(пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 вказаного Закону).

Згідно з пп.5.2.2 п.5.2 ст.5 зазначеного Закону, у разі, коли платник податків вважає, ш контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межи його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмові формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або часткової незадоволенні скарги –до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначено десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строку розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення двадцятиденного строку зазначеного в абзаці першому цього підпункту.

Остаточне рішення вищого (центрального) органу контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку.

Відповідно до пп.5.2.4 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"процедура адміністративного оскарження закінчується:

останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана зазначений строк;

днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві;

днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Отже, суддя Господарського суду міста Києва та судова колегія Київського апеляційного господарського суду зробили правильний висновок щодо тих обставин справи, що повторна скарга АТ "Страхова компанія "Аванте"на податкове повідомлення-рішення Дергачівської МДПІ Харківської області від 18.01.2005р. №0007622310/1 подана без порушення вимог пп.5.2.2 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами", а тому процедура адміністративного оскарження по ньому не закінчилася і податкове зобов'язання у розмірі 10 256 359,00 грн. не набуло статусу податкового боргу.

Судова колегія Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Постановою Господарського суду Харківської області від 31.10.2005р. у справі №А-04/290, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21.02.2006р., задоволено позовні вимоги Акціонерного товариства "Страхова компанія "Аванте"до Дергачівської МДПІ Харківської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.01.2005р. №0007622310/1 та першої податкової вимоги від 09.02.2005р. №1/40 (копії судових рішень наявні у матеріалах справи).

При розгляді адміністративної справи №А-04/290 судом встановлено, що за результатом розгляду скарги позивача податкове повідомлення-рішення Дергачівської МДПІ Харківські від 21.12.2004р. №0007622310/0 є відкликаним. Надіслане позивачу податкове повідомлення-рішення від 18.01.2005р. №0007622310/1 прийняте за іншім видом податку, з посиланням на іншу норму законодавства та є новою сумою податкового зобов'язання, а тому скарга позивача від 31.01.2005р. є первинною та правомірно направлена до Дергачівської МДПІ Харківської області. Дергачівською МДПІ Харківської області скарга позивача і податкове повідомлення-рішення від 18.01.2005р. №0007622310/1 не розглянуті, вмотивоване рішення на адресу позивача у встановлений строк не надіслане, а тому на підставі абз.3 пп.5.2.2 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"ця скарга є задоволеною у повному обсязі. Податкове зобов'язання позивача з податку на прибуток страхових організацій, визначене податковим повідомленням-рішенням від 18.01.2005р. №0007622310/1, не є узгодженим та таким, що набуло статусу податкового боргу.

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції відповідач судам не надав, як це передбачено вимогами п. 1 ст. 71 КАС України.

За таких обставин, доводи відповідача, наведені у касаційній скарзі, спростовуються матеріалами справи, а висновки судів попередніх інстанцій є такими, що ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Отже, судами попередніх інстанцій правильно надано оцінку обставинам справи щодо підстав та порядку віднесення та формування валових витрат товариства позивача за перевіряємий період.

Згідно ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з’ясовано обставини справи та надано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2005р. та ухвали Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2006р. у справі № 46/492 не встановлено.