ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"18" листопада 2009 р. м. Київ К-14665/07
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
Цуркана М.І.,
Гашицького О.В.,
Лиски Т.О.,
Сороки М.О.,
Штульман І.В. (доповідач),-
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду (далі – УПФ) України в місті Нетішині Хмельницької області, Товариства з обмеженою відповідальністю (далі –ТОВ) "Поділля", третя особа: архівний відділ виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницької області, про зарахування пільгового стажу, за касаційною скаргою УПФ України в місті Нетішин Хмельницької області на постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 26 березня 2007 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2007 року, -
встановив:
У листопаді 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до УПФ України в місті Нетішині, ТОВ "Поділля" про зарахування до пільгового стажу періодів його роботи з 08.06.1984р. по 15.01.1990р. електрозварювальником у Хмельницькому будівельно-монтажному управлінні (далі–БМУ) "Південьенергомонтаж", а також з 22.08.1992р. по 16.01.1998р. електрозварювальником у ТОВ "Поділля", посилаючись на те, що УПФ України в місті Нетішині необґрунтовано відмовило йому в зарахуванні до пільгового стажу цих періодів роботи в зв’язку з не проведенням атестації робочого місця.
В обґрунтування позову заявник вказував, що після досягнення ним в січні 2006 року 55-річного віку його загальний трудовий стаж склав 27 років. Маючи необхідний пільговий стаж роботи на посадах передбачених Списком №2 виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956р. №1173 (далі – Список №2), він звернувся до відповідача із заявою про призначення пільгової пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до п."б"ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991р. №1788-XII (далі – Закон №1788-XII (1788-12) ).
Проте, УПФ України в місті Нетішині 08.11.2006р. відмовило йому в призначенні такої пенсії, посилаючись на відсутність необхідного пільгового стажу.
Посилаючись на те, що займана ним посада у зазначені періоди включена до Списку №2 та виходячи з положень ст. 100 Закону №1788-ХІІ заявник вважав, що він має право на пільгове пенсійне забезпечення як особа, яка працювала на роботах із шкідливими та важкими умовами праці, передбаченими раніше діючим законодавством та на день введення в дію Закону №1788-ХІІ (1788-12) (до 01.01.1992р.) мав повний стаж на зазначених роботах, що надавав право на пенсію на пільгових умовах.
Постановою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 26.03.2007р. позов задоволено частково. Визнано, що ОСОБА_1 з 08.06.1984р. по 15.01.1990р. працював у шкідливих умовах праці за Списком №2. Зобов’язано УПФ України в місті Нетішині включити означений період роботи до пільгового стажу.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2007р. апеляційну скаргу відповідача задоволено частково. Змінено абзац перший резолютивної частини постанови Нетішинського міського суду Хмельницької області від 26.03.2007р., виклавши його в такій редакції: "Визнати не чинною відмову Управління Пенсійного фонду України в м.Нетішині Хмельницької області в зарахуванні ОСОБА_1 періоду роботи з 08.06.1984р. по 15.01.1990р. електрозварювальником в Хмельницькому БМУ "Південьенергомонтаж" до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2". В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.
В касаційній скарзі УПФ України в місті Нетішин просить скасувати постановлені по справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій з мотивів порушення норм матеріального права.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.01.2009р. за касаційною скаргою було відкрито касаційне провадження та витребувано справу.
Касаційна скарга УПФ України в місті Нетішині задоволенню не підлягає з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, і це правильно встановлено судами попередніх інстанцій, що позивач ОСОБА_1 з 08.06.1984р. працював електрозварювальником у Хмельницькому БМУ "Південьенергомонтаж", звідки наказом №10-к від 15.01.1990р. його було звільнено, що підтверджується записами його трудової книжки (а.с.25, 26). Вказане БМУ в 1994 році було ліквідовано.
Відповідно до ч.1 ст. 13 Закону №1788-XII, яка регулює питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах, право на такий вид пенсії мають, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зокрема, за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки –після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається ст.100 даного Закону. За змістом вказаної норми особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.
Відповідно до розділу ХХХІІ Списку №2 від 22.08.1956р. №1173 електрозварювальники та їх підручні мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Статтею 62 Закону №1788-XII визначено –основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в поряду встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відмовляючи позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах, УПФ України у місті Нетішині виходив із того, що заявник ОСОБА_1 не надав уточнюючих довідок з підприємства про його зайнятість на виконуваних роботах в період з 08.06.1984р. по 15.01.1990р. протягом повного робочого дня.
Разом з тим, суд першої інстанції задовольняючи позов виходив з того, і з цим вірно погодилась колегія суддів апеляційного суду, що вимоги суб’єкта владних повноважень про надання уточнюючої довідки про пільговий стаж суперечать положенням ст. 62 Закону №1788-XII, де зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в поряду встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 1, 18 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. №637 (637-93-п) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання не чинною відмову УПФ України в місті Нетішині в зарахуванні позивачу періоду роботи з 08.06.1984р. по 15.01.1990р. електрозварювальником в Хмельницькому БМУ "Південьенергомонтаж" до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2, судом повно і всебічно з’ясував обставини в адміністративній справі, надано належну оцінку показанням свідків та іншим доказам, які були досліджені в судовому засіданні.
Доводи касаційної скарги про відсутність доказів щодо проведення атестації робочого місця у зазначений період не можуть бути взятими до уваги, оскільки обов’язкову атестацію було запроваджено постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992р. №442 "Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці" (442-92-п) і згідно Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005р. (z1451-05) , періоди роботи до 21.08.1992р. зараховуються до пільгового стажу без атестації.
Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування чи порушення норм матеріального та процесуального права, які передбачені ст.ст. 225- 229 КАС України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими, підстави для передачі справи на розгляд у судовому засіданні відсутні.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 224, 230, 231 КАС України, суд, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Нетішині Хмельницької області – залишити без задоволення
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2007 року та в не зміненій частині постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 26 березня 2007 року – залишити без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена за винятковими обставинами лише у випадках, з підстав, у строки та в порядку, які визначені ст.ст. 235- 239 КАС України.
Головуючий
Судді І.В. Штульман