ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"18" листопада 2009 р. К-5477/07
м. Київ
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Ланченко Л.В.
Нечитайла О.М.
Сергейчука О.А.
Степашка О.І.
при секретарі Кризі В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова
на постанову Господарського суду Харківської області від 15.11.2006 р.
та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 12.02.2007 р.
у справі № АС-13/370-06
за позовом Приватного підприємства "Алегрія"
до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова
про скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Господарського суду Харківської області від 15.11.2006 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.02.2007 р., позов задоволено. Скасовано рішення ДПІ у Московському районі м.Харкова від 05.07.2006 р. № 0008812330/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3400,00 грн., № 0008802330/0 про застосування штрафних санкцій у сумі 1311,75 грн. та № 0008792330/0 про застосування фінансових санкцій у сумі 1700 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПП "Алегрія"3,40 грн. судового збору.
ДПІ у Московському районі м. Харкова подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права.
Сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду справи, своїх представників в судове засідання не направили.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення судів попередніх інстанцій, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини.
Актом перевірки № 20340256/0233 від 26.06.2006 р. ДПІ у Московському районі м. Харкова зафіксовано порушення позивачем вимог:
ч. 6 ст. 15 та ст. 153 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів", яке полягало у здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями (напій "Бренді-кола") без наявності ліцензії та продажу тютюнових виробів поштучно (продано 4 цигарки "LM"за ціною 0,15 грн.);
п. 1, п. 2 та п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", яке полягало у непроведенні розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій; невидачі розрахункового документа на суму 9,10 грн.; незабезпеченні відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО, на суму 252,95 грн.
На підставі акту перевірки прийнято рішення № 0008812330/0 від 05.07.2006р. про застосування до позивача на підставі абзаців 5 та 8 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів"фінансових санкцій в сумі 3400,00 грн.
Також прийнято рішення № 0008802330/0 від 05.07.2006 р. про застосування до позивача за порушенням вимог п. 1, п. 2 та п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" на підставі п. 1 ст. 17 та ст. 22 вказаного Закону фінансових санкцій у сумі 1311,75 грн. У рішенні вказано, що воно прийнято на підставі акту перевірки № 203402 55 /0233 від 26.06.2006 р.
Актом перевірки № 20340253/0233 від 26.06.2006 р., серед іншого, зафіксовано порушення позивачем вимог п. 2 ст. 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби", яке полягало у зберіганні алкогольних напоїв, на яких відсутні марки акцизного збору встановленого зразка.
На підставі акту перевірки № 20340253/0233 від 26.06.2006 р. прийнято рішення № 0008792330/0 від 05.07.2006 р. про застосування до позивача за порушення вимог п. 2 ст. 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби"на підставі абзацу 13 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" фінансових санкцій у сумі 1700 грн.
Суд касаційної інстанцій не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, на які посилається податкова інспекція, при вирішенні справи в частині позову про скасування рішення №0008812330/0 від 05.07.2006 р. про застосування до позивача фінансових санкцій за порушення вимог ч. 6 ст. 15 та ст. 153 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів"та рішення № 0008792330/0 від 05.07.2006 р. про застосування до позивача фінансових санкцій за порушення вимог п. 2 ст. 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби".
Як було встановлено судами попередніх інстанцій з пояснень свідка ОСОБА_1 - продавця, якою здійснювався продаж слабоалкогольного напою "Бренді-Кола"та 4 сигарет, напої та сигарети придбані нею за власний рахунок з метою продажу через скрутне матеріальне становище, без дозволу на те керівництва ПП "Алегрія". ПП "Алегрія"не отримувало для реалізації слабоалкогольного напою та сигарет, не уповноважувало ОСОБА_1 здійснювати закупівлю таких товарів, і, відповідно, не здійснювало їх реалізацію, у зв’язку із чим відсутні підстави для притягнення ПП "Алегрія"до відповідальності, передбаченої абзацами 5 та 8 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів".
З пояснень свідка ОСОБА_2 - продавця, яка була присутня при перевірці, в ході якої було зафіксовано порушення ПП "Алегрія"вимог п. 2 ст. 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби", за відсутності доказів, які б ставили під сумнів правдивість показів даного свідка, наданих під присягою, суди встановили фактичну наявність акцизних марок на алкогольних напоях, які, у зв’язку із тривалим зберіганням, частково відклеїлися. У зв’язку із чим дійшли правильного висновку про неправомірність притягнення позивача до відповідальності, передбаченої абзацом 13 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів".
Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для скасування судових рішень у частині скасування рішення №0008812330/0 від 05.07.2006 р. та рішення № 0008792330/0 від 05.07.2006 р.
Утім, суд касаційної інстанції не може визнати законними та обґрунтованими судові рішення в частині скасування рішення податкового органу № 0008802330/0 від 05.07.2006 р. про застосування до позивача фінансових санкцій за порушенням вимог п. 1, п. 2 та п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"фінансових санкцій у сумі 1311,75 грн., оскільки вважає, що суди допустили неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, що могло призвести до неправильного вирішення справи.
Скасовуючи рішення податкового органу № 0008802330/0, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що воно прийнято на підставі акту перевірки № 203402 55 /0233 від 26.06.2006 р., який суду надано не було, а відтак, за відсутності акту перевірки у податкового органу не було законних підстав приймати таке рішення.
Як зазначалося раніше, судами попередніх інстанцій було встановлено, що порушення позивачем вимог п. 1, п. 2 та п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"було зафіксовано актом перевірки № 203402 56 /0233 від 26.06.2006 р.
Допущені податковим органом певні порушення при складанні акту перевірки та описки щодо номеру акту перевірки при складанні рішення самі по собі не можуть бути виключною підставою для висновку про неправомірність застосування фінансових санкцій до суб’єкта господарювання, оскільки у разі встановлення обставини щодо вчинення суб’єктом господарювання порушення вимог законодавства при здійсненні господарської діяльності, останній має бути притягнутий до встановленої законодавством відповідальності.
Враховуючи наведене, при вирішенні даної справи судам необхідно було надати правову оцінку зафіксованому актом перевірки порушенню вимог п. 1, п. 2 та п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"та правомірності визначення податковим контролюючим органом позивачеві штрафних (фінансових) санкцій, чого зроблено не було.
З огляду на викладене, суд касаційної інстанції вважає за правильне скасувати судові рішення у частині задоволення позову щодо скасування рішення №0008802330/0 від 05.07.2006 р. і справу у цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції, а в решті судові рішення залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
УХВАЛИВ :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова задовольнити частково.
Постанову Господарського суду Харківської області від 15.11.2006 р. та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 12.02.2007 р. в частині скасування рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова від 05.07.2006 р. № 0008802330/0 про застосування штрафних санкцій у сумі 1311,75 грн. скасувати і направити справу у цій частині на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.
В решті постанову Господарського суду Харківської області від 15.11.2006 р. та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 12.02.2007 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.
Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
судді Л.В. Ланченко
О.М. Нечитайло
О.А. Сергейчук
О.І. Степашко