Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів – Смоковича М.І.

Горбатюка С.А.

Весельської Т.Ф.

Чумаченко Т.А.

Мироненка О.В. (суддя –доповідач)

провівши попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області, 3-я особа: Головне управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації про стягнення щорічної допомоги за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 січня 2008 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2008 року,

У листопаді 2007 року позивачка звернулася в суд із позовом до Управління праці та соціального захисту населення Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області, 3-я особа: Головне управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації про стягнення щорічної допомоги. Свої вимоги мотивує тим, що вона має статус особи, яка постраждала внаслідок чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалід 3 групи, а тому відповідачем їй повинна виплачуватися щорічна допомога на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат, згідно ч.4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Оскільки у передбаченому законом розмірі допомога позивачці в повному обсязі виплачена не була, просить стягнути суму щорічної допомоги за 2007 рік в розмірі 1590 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29 січня 2008 року позов задоволено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2008 року апеляційну скаргу відповідача задоволено частково, постанову суду першої скасовано, позов задоволено частково. Зобов’язано Управління праці та соціального захисту населення Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області провести перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 виходячи з розмірів встановлених ч.4 ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"та в іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову суду першої та постанову суду апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Зі справи вбачається, що позивачка має статус особи, яка постраждала внаслідок чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалід 3 групи, а тому відповідачем їй повинна виплачуватися щорічна допомога на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат, згідно ч.4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Оскільки у передбаченому законом розмірі допомога позивачці в повному обсязі виплачена не була, просить стягнути суму щорічної допомоги за 2007 рік в розмірі 1590 грн.

Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції вірно зазначив про те, що розмір виплат, передбачений Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) визначається не постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року за №836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (836-96-п) і постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. № 562 (562-2005-п) "Про щорічну допомогу громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідно до положень якої позивачу має виплачуватись щорічна допомога на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ст. 48 Закону України N 796-XII щорічна допомога учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії, виплачується щорічна допомога на оздоровлення в розмірі 4 мінімальних заробітних плат. При цьому, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.20 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України"Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) ст.48 Закону України "Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"була викладена у новій редакції, а саме: щорічно виплачується допомога на оздоровлення у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністра України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Кабінет Міністрів України не уповноважений Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) зменшувати встановлені цим законом конкретні розміри доплат, пенсій і компенсацій, зокрема, допомоги на оздоровлення. Навпаки, частиною 1 ст. 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"визначено, що конкретні розміри усіх доплат, пенсій і компенсацій передбачених цим Законом, підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.

Зі змісту Законів України про Державний бюджет України на відповідні роки, якими визначалися мінімальні розміри заробітних плат, не вбачається будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до Закону України "Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2000 рік" (1766-14) та Закону України "Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2002 рік" (2896-14) , яким встановлювався розмір мінімальної заробітної плати на 2000-2003 роки, було доручено Кабінету Міністрів України здійснювати перегляд норм законів, в яких для розрахунків застосовується мінімальна заробітна плата, виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету України на відповідний рік. Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року (v0a6p710-07) було визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційним), положення п.30 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", яким було зупинено на 2007 рік дію абзаців 2,3,4,5,6,7 1.4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України в разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України (254к/96-ВР) , закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Скасовуючи рішення, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач, з урахуванням вимог ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", повинен був виплачувати позивачу щорічну допомогу на оздоровлення, виходячи з суми мінімальної заробітної плати на момент виплати. Розмір мінімальної заробітної плати затверджується щорічно Законом України "Про Державний бюджет України"на відповідний рік. Іншого порядку визначення розміру мінімальної заробітної плати в Україні не встановлено.

Таким чином, суд вірно врахував те, що в даному випадку при виникненні колізії підлягають застосуванню норми Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) .

З огляду на викладене, постанова суду апеляційної інстанції відповідає обставинам справи наданим доказам та нормам процесуального права.

Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.

Підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційні скарзі, не вбачається.

За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення-без змін.

Керуючись статтями 220, 221, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області залишити без задоволення, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.