Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів – Смоковича М.І.

Горбатюка С.А.

Весельської Т.Ф.

Чумаченко Т.А.

Мироненка О.В. (суддя –доповідач)

провівши розгляд попередній справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області про визнання неправомірної відмови Управління Пенсійного фонду в м. Харцизьку в перерахунку пенсії, зобов’язання провести перерахунок пенсії з 01.09.2008 року згідно ст. ст. 49, 50, 54, 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"за касаційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України в м. Харцизьку на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2008 року,

У вересні 2008 року позивач звернулися в суд із позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області про визнання неправомірної відмови Управління Пенсійного фонду в м. Харцизьку в перерахунку пенсії, зобов’язання провести перерахунок пенсії з 01.09.2008 року згідно ст. ст. 49, 50, 54, 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"розмір державної пенсії з 22 травня 2008 року в сумі 2886 грн., з 1 липня 2008 року –2892 грн., додаткової пенсії з 22 травня 2008 року –240 грн. 50 коп., з 1 липня 2008 року –241 грн., зобов’язання відповідача здійснити перерахунок виплаченої пенсії за період з 22 травня 2008 року по дійсний час.

У жовтні 2008 року позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії відповідно до вимог діючого законодавства; зобов’язання відповідача відповідно до вимог статей 49, 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"здійснити перерахунок державної пенсії з розрахунку не менше 6 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії –50% мінімальної пенсії за віком, з 01 вересня 2008 року з проведенням доплати недоотриманих сум.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2008 року позов задоволено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2008 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, постанову суду залишено без змін.

Не погоджуючись із судовими рішеннями, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Зі справи вбачається та вірно встановлено судом, що позивач є інвалідом 3 групи і віднесений до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та мають право на отримання державної та додаткової пенсій на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) .

Відповідно до ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1, зокрема інвалідам 3 групи призначається у розмірі –50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Стосовно державних пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, то їх розміри в усіх випадках, не можуть бути нижчими, зокрема по 3 групі інвалідності –6 мінімальних пенсій за віком (частина четверта статті 54 Закону). При цьому, зазначений закон передбачає здійснення перерахунку пенсії з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Тобто, законодавець чітко врегулював порядок нарахування пенсії та здійснення перерахунку у бік збільшення кожного разу, коли збільшується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Із 01 січня 2004 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , який визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (v010p710-08) визнані неконституційними, серед іншого, і положення пункту 28 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , якими з 1 січня 2008 року були внесені зміни до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , зокрема, і до статей 50, 54.

Обрахунок державної та додаткової пенсій та пенсія за віком та розмір встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом (ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування").

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України "Про прожитковий мінімум" (966-14) , а також Закон України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (2017-14) , згідно якого, прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Відповідно до ч.3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

З огляду на викладене, постанова суду першої та ухвала суду апеляційної інстанцій відповідають обставинам справи, наданим доказам та нормам матеріального і процесуального закону.

Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.

Підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційні скарзі, не вбачається.

За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін.

Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів -,

Касаційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Харцизьку залишити без задоволення, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.