К-3009/09-С Про зобов’язання вчинити певні дії - 18.11.2009 Прийняття

провівши попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області про зобов’язання вчинити певні дії за касаційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України в м. Харцизьку на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2008 року,

У вересні 2008 року позивачка звернулася в суд із позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області про зобов’язання вчинити певні дії. Свої вимоги мотивує тим, що вона має статус "дитини війни", у зв’язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виплачувана йому пенсія повинна підвищуватись на 30% мінімальної пенсії за віком. Однак, порушуючи вимоги ст. 124 Конституції України відповідачем не здійснено нарахування та виплату зазначеного підвищення до пенсії.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2008 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2008 року апеляційну скаргу відповідача залишено без розгляду, у зв’язку із пропуском строку подачі апеляційної скарги.

Не погоджуючись із постановою суду першої та ухвалою суду апеляційної інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення, відмовивши в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

За правилами ст. 211 КАС України сторони мають право на оскарження в касаційному порядку судових рішень суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку. Правомірність постанови суду першої інстанції від 27 жовтня 2008 року не переглядалась в апеляційному порядку, у зв’язку з чим в цій частині касаційна скарга не може бути розглянута, а касаційне провадження в частині було відкрито помилково.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню. ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, справа –направленню до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття скарги. Касаційне провадження на постанову суду першої інстанції слід закрити.

Залишаючи без розгляду апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем 13 листопада 2008 року було подано апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції від 27 жовтня 2008 року. Заяву про поновлення строку подачі апеляційної скарги відповідачем надано не було.

Відповідно ч.3 ст. 186 КАС України, заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня и проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Згідно ч.5 ст. 186 КАС України, заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Судом встановлено, що повний текст постанови від 27 жовтня 2008 року був виготовлений 31 жовтня 2008 року. Заява до суду про апеляційне оскарження відповідачем не подавалась. Апеляційна скарга надійшла 03 грудня 2008 року (відповідно штампу вхідної кореспонденції), відправлена 13 листопада 2008 року (відповідно поштового штемпелю на конверті), тоді як останнім днем подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження було 10 листопада 2008 року, тобто, апеляційна скарги була подана із пропуском десятиденного строку встановленого ч.3 ст. 186 КАС України.

Відповідно до ч. 6 ст. 186 КАС України, заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала

Зі справи вбачається, що представник відповідача не був присутнім у судовому засіданні 27 жовтня 2008 року, що підтверджується протоколом судового засідання (а.с.13-15).

Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції не з"ясував, коли відповідачем було отримано копію рішення суду першої інстанції.

Ухвалюючи постанову від 27 жовтня 2008 року, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою також ту обставину, що суд першої інстанції порушив вимоги п.8.5 "Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді", затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 27 червня 2006 р. N 68 (z0860-06) , надіслав відповідачу копію постанови простим листом, а не рекомендованим поштовим відправленням із зворотною розпискою про його одержання.

Таким чином, суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки тому, що матеріали справи не містять відомостей, які б переконливо свідчили про пропущення відповідачем процесуального строку, а відтак ним передчасно прийнято рішення щодо залишення апеляційної скарги без розгляду.

З огляду на викладене, ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає обставинам справи наданим доказам та нормам процесуального права і тому вона підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 КАС України, колегія суддів -,

Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України в м. Харцизьку на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2008 року.