К-10663/09-С Про стягнення недоотримання сум разової грошової допомоги - 18.11.2009 Прийняття

провівши розгляд справи у порядку письмового провадження за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Червоногвардійської районної державної адміністрації Макіївської ради Донецької області про визнання дій управління неправомірними та стягнення недоотримання сум разової грошової допомоги до 5 травня за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Червоногвардійської районної державної адміністрації Макіївської ради Донецької області на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2009 року,

У липні 2008 року позивач звернувся в суд із позовом до Управління праці та соціального захисту населення Червоногвардійської районної державної адміністрації Макіївської ради Донецької області про визнання дій управління неправомірними та стягнення недоотримання сум разової грошової допомоги до 5 травня. Свої вимоги мотивує тим, що він є інвалідом 2 групи, внаслідок захворювань, пов’язаних із участю в ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Червоногвардійської районної адміністрації Макіївської міської Ради та перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Червоногвардійської районної адміністрації Макіївської міської Ради. Згідно ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"має статус інваліда війни. Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"інвалідам війни 2 групи щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком. Таким чином, за 2007 рік виплаті підлягає сума 3280 грн. Відповідач, порушуючи зазначений вище Закон щорічну допомогу виплатив у розмірі 360 гривень. Просив постановити рішення, яким визнати дії відповідача неправомірними, стягнути з відповідача недоплачену суму щорічної разової грошової допомоги за 2007 рік у розмірі 2920 гривень.

Постановою Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 31 жовтня 2008 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у позивачу у виплаті суми недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком за 2007 рік неправомірними. Зобов’язано відповідача виплатити позивачу суму недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі 8 мінімальних пенсій за 2007 рік та стягнуто з відповідача на користь позивача недоотриману суму щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік у розмірі 2 888 грн.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2009 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями суду, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню. Постанова суду першої та ухвала суду апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, справа –направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 13 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ передбачено, що ветеранам війни виплачується щорічна одноразова допомога до 5 травня в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.

Зі справи вбачається, що позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Червоногвардійської районної адміністрації Макіївської міської Ради, як інвалід 2 групи, внаслідок захворювань, пов’язаних із участю у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, у зв’язку з чим, відповідно до вимог ч. 5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"відповідно до вимог ч. 5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального хисту"має право на отримання разової грошової допомоги у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов’язані діяти на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"від 19.12.2006 року виплата щорічної одноразової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" (3551-12) у 2007 році здійснюється, зокрема інвалідам 2 групи 360 грн.

Суд зазначив, що згідно п.1 рішення Конституційного Суду України № б-рп/2007 (v0a6p710-07) від 09 липня 2007 року у справі № 1-29/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), деякі положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) , у тому числі і положення п. 13 ст. 71, якою зупинено на 2007 рік дію частини 5 статей 12, 13, 14 та 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги.

Ухвалюючи рішення, суд дійшов вірного висновок про те, що у 2007 році виплата такої допомоги здійснювалась відповідачем із порушенням спеціального законодавства, оскільки зазначеним рішенням Конституційного Суду України № б-рп/2007 (v0a6p710-07) від 09 липня 2007 року визнано неконституційними положення п. 13 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, відповідно в період з 01.01.2007 року до 09.07.2007 року, Закон України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) був чинним та підлягав виконанню, а органи, уповноважені на здійснення цих виплат, у цей час діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Із дати прийняття рішення Конституційним Судом України особи мають право на виплату допомоги до 5 травня у розмірах, визначених законом "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) .

Ухвалюючи рішення, суд не звернув увагу на те, що ст. 171 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"передбачає право осіб, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги, після поновлення дії норм цих законів у зв’язку з визнанням неконституційними змін до них, у строк до 30 вересня відповідного року.

Відповідно до положень статей 21, 105, 162 КАС адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю.

Задовольняючи позов частково, суд не звернув увагу на те, що адміністративний суд може лише визнавати дії суб’єктів владних повноважень незаконними та покласти обов’язок на відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону за відповідний рік, і не є уповноваженим органом проводити розрахунок суми заборгованості.

З огляду на викладене, постанова суду першої та ухвала суду апеляційної інстанцій не відповідають обставинам справи наданим доказам та нормам процесуального права і тому підлягають скасуванню.

Для вирішення даного спору з урахуванням наведених вище норм матеріального права і висновків суду касаційної інстанції необхідно встановлювати нові обставини щодо правильності визначення розміру компенсаційних виплат позивачу та давати їм належну правову оцінку, що відповідно до ч.1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не може зробити суд касаційної інстанції, тому зазначену справу слід направити в суд першої інстанції на новий судовий розгляд.

За правилами ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.