К-12605/09 Про визнання протиправними дій та стягнення недоплачених сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - 17.11.2009 Прийняття

провівши розгляд справи в порядку письмового провадження за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціальною захисту населення Селидівської міської Ради Донецької області про визнання протиправним дій та стягнення недоплачених сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської Ради Донецької області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду 24 лютого 2009 року,

У жовтні 2008 року позивачка звернулася в суд із позовом до Управління праці та соціальною захисту населення Селидівської міської Ради Донецької області про визнання протиправним дій та стягнення недоплачених сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Свої вимоги мотивує тим, що згідно із рішенням Конституційного Суду України визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними) деякі положення Закону України "Про державний бюджет України на 2007 року" (489-16) , а саме абзац третій частини другої ст. 56 цього Закону, щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Тому Селидівське управління праці та соціального захисту населення повинно було донарахувати та сплатити позивачеві допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленому ст. 43 Закону України "Про загально обов’язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням". Але відповідачем цього зроблено не було, просить визнати дії УПСЗН Селидівської міської ради в цій частині неправомірними та зобов'язати відповідача донарахувати та виплатити додатково суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 2252 грн. 41 коп.

Постановою Селилівського міського суду Донецької області від 08 грудня 2008 року позов задоволено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2009 року скаргу відповідача задоволено частково, постанову суду першої інстанції скасовано. Позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії відповідача щодо відмови в нарахуванні та виплаті допомоги ОСОБА_1, з 28.10.2007 року по 31.12.2007 року, по догляду за дитиною, ОСОБА_2. ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку. Зобов’язано відповідача перерахувати та виплатити допомогу Маковецькій Наталії Володимирівні по догляду за дитиною ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею трирічного віку за період і 28.10.2007 року .31.12.2007 року в розмірі 698.93 грн. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судове рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню. Постанова суду першої та постанова суду апеляційної інстанцій підлягають скасуванню. Справа –направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалюючи рішення, суд вірно керувався ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми", в якій зазначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Зі справи вбачається та вірно встановлено судом, що згідно із рішенням Конституційного Суду України визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними) деякі положення Закону України "Про державний бюджет України на 2007 року" (489-16) , а саме абзац третій частини другої ст. 56 цього Закону, щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Тому Селидівське управління праці та соціального захисту населення повинно було донарахувати та сплатити позивачеві допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленому ст. 43 Закону України "Про загально обов’язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (2240-14) . Але відповідачем цього зроблено не було, просить визнати дії УПСЗН Селидівської міської ради в цій частині неправомірними та зобов'язати відповідача донарахувати та виплатити додатково суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 2252 грн. 41 коп.

Нараховуючи та виплачуючи зазначений вище вид державної допомоги у 2007 році відповідач керувався ст. 56 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", якою передбачена допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та здійснюється відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, а також пунктом 14 статті 71 Закону України "Про держаний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено на 2007 рік дію статті 12, частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) .

Судом встановлено, що відповідачем була призначена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і відповідні виплати проводились з урахуванням положень пункту 14 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік". Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 (v0a6p710-07) , положення абзацу третього частини другої статті 56, пункту 14 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", втратили чинність. Рішення має преюдиціальне значення для суду при розгляді позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Відповідно до вимог ст. 3 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"призначаються такі види допомоги: допомога у зв'язку з вагітністю та пологами; одноразова допомога при народженні дитини; допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та інші види допомоги.

Згідно ст. 13 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"(в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Статтею 14 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" визначено умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

При цьому статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік"допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років: з 01 січня – 434,00 грн., з 01 квітня –463,00 грн., з 01 жовтня –470,00 грн.

Водночас, щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в 2007 році, то п. 14 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік"з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено дію ст.12, ч.1 ст.15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) на 2007 рік. Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року (v0a6p710-07) визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) , п.14 ст. 71 в частині зупинення на 2007 рік дії ст. 12, ч. 1 ст.15 та п. 3 Розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

З моменту ухвалення рішення Конституційним Судом України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року (v0a6p710-07) відмова відповідача у виплаті позивачці допомоги в розмірах встановлених, ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми", є протиправною.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не врахував те, що адміністративний суд може лише визнавати дії суб’єктів владних повноважень незаконними та покласти обов’язок на відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону за відповідний рік, і не є уповноваженим органом проводити розрахунок суми заборгованості.

З огляду на викладене, постанова суду першої та постанова суду апеляційної інстанцій не відповідають обставинам справи наданим доказам та нормам процесуального права і тому підлягають скасуванню.

Для вирішення даного спору з урахуванням наведених вище норм матеріального права і висновків суду касаційної інстанції необхідно встановлювати нові обставини щодо правильності визначення розміру компенсаційних виплат позивачу та давати їм належну правову оцінку, що відповідно до ч.1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не може зробити суд касаційної інстанції, тому зазначену справу слід направити в суд першої інстанції на новий судовий розгляд.

За правилами ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.