Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Брайка А.І., Голубєвої Г.К., Рибченка А.О., Федорова М.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будматеріали-Сервіс"на постанову Господарського суду м. Києва від 06.02.2007 та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2007 по справі № 25/816-А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будматеріали-Сервіс"

до Державної податкової адміністрації в м. Києві

про визнання дій незаконними,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будматеріали-Сервіс"(далі –Товариство, позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової адміністрації в м. Києві (далі –ДПА, відповідач) про визнання незаконними дії відповідача по проведенню перевірки. Позовні вимоги мотивовані тим, що перевірка проводилася з порушенням чинного законодавства.

Постановою Господарського суду м. Києва від 06.02.2007, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2007 по справі № 25/816-А, в задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суди керувався тим, що перевірка позивача проводилась з питання додержання суб’єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахункових операцій за товари (послуги) відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) та не стосується своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), тому в даному випадку надання письмового повідомлення про початок перевірки діючим законодавством не передбачено.

Не погоджуючись із судовим рішеннями першої та апеляційної інстанцій, Товариство подало касаційну скаргу, де просить скасувати оскаржувані судові рішення та у задовольнити позовні вимоги у зв’язку з порушенням норм матеріального права.

Відповідач заперечення на касаційну скаргу не надав

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами планової перевірки Товариства щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності, податковим органом було складено Акт від 01.12.2006.

В позовній заяві позивач зазначає про порушення відповідачем вимог ч. 6 ст. 111, ч. 1 ст. 112 Закону України "Про державну податкову службу", у зв’язку з чим просить суд визнати дії податкового органа щодо проведення перевірки Товариства незаконними.

Відмовляючи у задоволенні позовних, суди у цій справі керувалися положеннями Закону України № 509-ХІІ від 04.12.1990 "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) та Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) (зі змінами станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Повноваження органів державної податкової служби України визначені в Законі України № 509-ХІІ від 04.12.1990 "Про державну податкову службу в Україні" (509-12)

Відповідно до ст. 1 цього Закону до системи органів державної податкової служби віднесено ДПА України, державні податкові адміністрації в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах.

Органи державної податкової служби у випадках, в межах своєї компетенції та у порядку встановлених законами України здійснюють контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому Законом порядку (п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу").

Згідно посадової інструкції державного податкового інспектора відділу оперативного контролю управління контрольно-перевірочної роботи, інспектор здійснює контроль за розрахунками, що проводяться із застосуванням РРО, за місцезнаходженням останнього, тобто з виїздом.

У відповідності з ч. 7 ст. 111 Закону України "Про державну податкову службу"позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) , "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту тилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (481/95-ВР) ", а в інших випадках –за рішенням суду. Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) , саме у ст. 16 передбачено лише один випадок проведення позапланової перевірки, що провадиться уповноваженими контролюючими органами стосовно осіб які використовують спрощену систему оподаткування. Така перевірка може здійснюватися виключно на підставі постанови слідчого, органу дізнання або відповідно до рішення суду.

В інших випадках, згідно з Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) , у тому числі у відповідності зі ст. ст. 15, 16 цього закону, планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку передбаченому законодавством України.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, у межах повноважень, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) , Головою ДПА у м. Києві було затверджено відповідний документ – окремий план перевірок контролю за здійсненням суб’єктами господарювання розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу на грудень місяць 2006 року мобільною групою відділу оперативного контролю ДПА у м. Києві, - на підставі якого і була проведена перевірка.

Відповідно ст. 112 ЗУ "Про державну податкову службу", посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

З аналізу ст. 112 Закону України "Про державну податкову службу"вбачається, що ненадання відповідного документу (наказу керівника податкового органу), у якому мали міститись відомості щодо підстав проведення відповідної перевірки позивача, є підставою про недопущення посадових осіб податкового органу до проведення перевірки. Однак, як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач допустив представників відповідача до перевірки, результати якої викладені у Акті перевірки, зауважень до Акту перевірки позивачем не надано.

Згідно з п. 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327 (z0925-05) , за результатами проведення невиїзних документальних. виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства –довідка.

Акт –службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб’єктами господарювання.

Таким чином, Акт від 01.12.2006, складений ДПА за результатами перевірки Товариства щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності, є доказом, який підтверджує виявлені факти порушення позивачем законодавства у сфері готівкового та безготівкового обігу.

Аналізуючи фактичні обставини справи та норми матеріального права, якими керувались суди попередніх інстанцій, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що ненадання копії наказу керівника податкового органу не може бути підставою для визнання незаконними дій відповідача щодо фактичного проведення перевірки.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Таким чином ухвалені по справі судові рішення першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, а зазначена позиція скаржника є помилковою. Відповідно судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасуванню не підлягає, як такі, що винесено за вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 215, 220, 2201, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будматеріали-Сервіс"відхилити.

Постанову Господарського суду м. Києва від 06.02.2007 та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2007 по справі № 25/816-А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237- 239 КАС України.