ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"13" листопада 2009 р. м. Київ К-22290/09
( Додатково див. ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду (rs3496995) )
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.,
Суддів: Костенка М.І., Островича С.Е., Степашка О.І., Усенко Є.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька
на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2008 року
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2009 року
по справі №2-а-31769/08
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 (надалі ПП ОСОБА_1)
до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька (надалі ДПІ у Київському районі м.Донецька)
про скасування рішення, -
встановив:
У листопаді 2008 року позивач звернувся до суду з позовом (з урахуванням уточнень до позову) про визнання недійсним та скасування рішення ДПІ в Київському районі м.Донецька№22591/10/23-413 від 27.10.2008 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 686,00грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2008 року залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2009 року, позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним рішення ДПІ у Київському районі м.Донецька №22591/10/23-413 від 27.10.2008 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3,40грн.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ДПІ у Київському районі м.Донецька звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення та прийняти нове рішення, яким задоволенити позовні вимоги, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального права.
Сторони в судове засідання не зявились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами, відповідачем, на підставі направлень від 03.10.2008 року №№1177, 1178 та наказу начальника ДПІ у Київському районі м.Донецька №1024 від 03.10.2008 року, була здійснена перевірка господарської одиниці відділу у магазині, що розташований за адресою АДРЕСА_1, субєкта господарської діяльності ОСОБА_1, за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт №0382/05/64/23/НОМЕР_1 від 08.10.2008 року.
Перевіркою встановлено порушення:
-п.1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг», а саме не проведення розрахункової операції на суму 1,20грн. через розрахункову книжку;
- п.6 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг», а саме не забезпечення збереження протягом трьох років розрахункових книжок;
- п.5 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг», а саме проведення розрахункової операції без застосування розрахункової книжки та книги обліку розрахункових операцій.
На підставі зазначеного акту відповідачем прийняте рішення №22591/10/23-413 від 27.10.2008 року про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 686,00грн.
Щодо посилань позивача на порушення порядку проведення перевірки податковим органом, слід зазначити наступне.
Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні» (509-12) .
Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) визначені ст.111 вказаного Закону.
Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом відповідно до частини 8 згаданої статті.
Умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок передбачені у статті 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» відповідно до якої посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:
-направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;
-копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Як вже зазначалось вище, податковим органом було здійснено перевірку позивача на підставі направлень від 03.10.2008 року №№1177, 1178 та наказу начальника ДПІ у Київському районі м.Донецька №1024 від 03.10.2008 року, які складені у відповідності вище згаданих умов.
Крім цього, позивач вважає, що він як платник єдиного податку має право не застосовувати РРО відповідно до п.6 ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Пунктом 6 статті 9 цього Закону, зокрема передбачено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів субєктами підприємницької діяльності фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування субєктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку). якщо такі субєкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному КМУ за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.
Позивач дійсно знаходиться на спрощеній системі оподаткування. Тобто ознайомлена з вимогами ст.10 зазначеного Закону якою передбачено, що перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, встановлюються КМУ.
При проведенні перевірки та у наступний день не надані розрахункова книга та книга обліку розрахункових операцій, таким чином порушено п.п.1, 2, 5, 6 ст.3 Закону України №1776, а саме:
- не проведення розрахункової операції на суму 1,20 грн. без застосування розрахункової книжки та книги обліку розрахункових операцій;
- а саме не забезпечення збереження протягом трьох років розрахункових книжок;
- проведення розрахункової операції без застосування розрахункової книжки та книги обліку розрахункових операцій.
Відповідно до п.10 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17 березня 2001 року №110 (z0268-01) , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 березня 2001 року за №268/5459 (z0268-01) , факти порушень податкового та іншого законодавства посадова особа органу державної податкової служби оформляє актом перевірки, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів та вказуються конкретні їх пункти і статті.
За змістом наведеної норми фіксація в акті перевірки порушень законодавства є належним засобом доказування наявних результатів перевірки.
Тому, працівники податкової служби під час перевірки належним засобом зафіксували факт порушення позивачем вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (265/95-ВР) .
Враховуючи викладене, обставини справи свідчать про наявність правових підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкції згідно рішення №22591/10/23-413 від 27.10.2008 року
Отже, повно і правильно встановивши обставини справи, суди першої та апеляційної інстанцій, однак, дали їм невірну юридичну оцінку, що відповідно до ст. 229 КАС України, є підставою для скасування ухвалених по справі судових рішень з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволені позовних вимог.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, -
постановив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька задовольнити частково.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2009 року скасувати.
В задоволені позовних вимог Приватному підприємцю ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька про скасування рішення відмовити.
постанова вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст. 236- 238 КАС України.
Головуючий:
Судді:
___________________ Н.Є. Маринчак
___________________ М.І. Костенко
___________________ С.Е. Острович
___________________ О.І. Степашко
___________________ Є.А. Усенко