32/126-А Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення - 12.11.2009 Прийняття

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ДПІ у Солом’янському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 11.07.2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2006 року по справі № 32/126-а за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут"до ДПІ у Солом’янському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

Постановою Господарського суду м. Києва від 11.07.2006 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2006 року, позовні вимоги Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут"до ДПІ у Солом’янському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення –задоволено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 20.12.2006 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.11.2007 року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі ДПІ у Солом’янському районі м. Києва просить скасувати судові рішення та постановити нове –про відмову в позові посилаючись на порушення судами норм матеріального права, а саме, п. 11 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) №349-ІУ від 24.12.2000р.

Касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, судові рішення –без змін з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій на підставі доказів, досліджених з дотриманням норм процесуального права було встановлено, що підставою для визначення позивачу спірним повідомленням рішенням № 0000752305/2 від 15.12.2005р. податкового зобов’язання по податку на прибуток у загальній сумі 27500,00 грн., в тому числі 3800,00 грн. основного платежу та 23700,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій став закріплений в акті № 45/23-0541/07989865 від 30.06.2005р. "Про результати планової виїзної комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут"за період з 01.07.2000р. по 01.01.2005р."висновок податкового органу про порушення позивачем вимог ст. 18 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"у редакції Закону України від 22.05.1997 (283/97-ВР) №183/97-ВР (із змінами та доповненнями) та ст. 19 Закону України "Про систему оподаткування", а саме: до оподатковуваного доходу за II квартал 2001 року не включений прибуток у розмірі 10545,00 грн. по договору № 36 від 30.01.2001 про надання технічних послуг по програмі демонтажу ЩПУ МБР СС-24 в Україні, довідка підтвердження на право користування пільгою по податку на прибуток до перевірки не надана, що призвело до заниження валового доходу в II кварталі 2001 року на суму 10545,00 грн.

Крім цього, відповідач в акті перевірки зазначає про порушення позивачем вимог п.11 розділу II "Перехідні положення"Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) від 24.12.2002 № 349-1V внаслідок врахування після 01.01.2003р. балансових збитків, що виникли до 01.01.2003р. у зменшенні об’єкта оподаткування наступних податкових періодів протягом 13 календарних кварталів з моменту виникнення такого від’ємного значення.

Судами також встановлено, що позивач виконував субпідрядні роботи при реалізації Угоди між Україною і Сполученими Штатами Америки щодо надання допомоги Україні в ліквідації стратегічної ядерної зброї а також запобігання розповсюдження зброї масового знищення від 25.10.1993р., яка затверджена Постановою Кабінету Міністрів України № 1077 від 31.12.1993р. (1077-93-п) (далі по тексту –Угода).

Згідно частини 2 статті VIII зазначеної Угоди Сполучені Штати Америки, їх персонал, підрядчики і персонал підрядчиків можуть ввозити в Україну будь-які матеріально-технічні засоби, які необхідні для імплементації цієї Угоди, і можуть вивозити ті ж самі матеріально-технічні засоби з України. Сполучені Штати Америки, їх персонал, підрядчики і персонал підрядчиків можуть також придбати в Україні і вивозити будь-які матеріально-технічні засоби, які за згодою Сторін необхідні для імплементації цієї Угоди. Всі такі матеріально-технічні засоби, що ввозяться чи вивозяться, не підлягають ліцензуванню, іншім обмеженням, миту, податкам чи будь яким іншим видам зборів, що стягуються на території України, і при ввозі звільняються від митного нагляду.

Пунктом 4 Наказу Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України та Державної податкової адміністрації України від 05.11.1997р. № 402/237/402 (z0559-97) затверджено окремим списком перелік організацій, що виконують роботи по ліквідації бойових ракетних комплексів (ВРК) на умовах субпідряду згідно з Угодою.

Відповідно до п.5 цього наказу Українські субпідрядні організації звільняються від усіх видів податків та інших зборів, що стягуються на території України, крім страхових внесків до Пенсійного фонду та зборів по соціальному страхуванню, тільки при виконанні ними робіт по ліквідації в Україні ВРК, профінансованих Сполученими Штатами Америки.

Документом, що підтверджує діяльність суб’єктів підприємницької діяльності по виконанню Угоди і право на одержання податкових пільг, є довідка, що видається Центром забезпечення реалізації Договору про СНО Міністерства оборони України (п. 6 Наказу).

На виконання п.6 Наказу № 402/237/402 (z0559-97) від 05.11.1997р. Міністерством оборони України надано позивачу довідку від 09.09.2005 № 216 Ц, яка є підтвердженням наявності у позивача податкових пільг, передбачених Угодою від 25.10.1993р. при сплаті податку на прибуток за виконання договору № 36 від 30.01.2001 року щодо розробки та погодження проектної документації на технічну рекультивацію БРК № 6 з розділом ОВНС на суму 16800,00 грн.

Згідно ст.18 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств'якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

Пунктом 11 розділу II Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) від 24.12.2002 року № 349-IV передбачено, якщо платник податку задекларував від’ємне значення об’єкта оподаткування (балансові збитки) за наслідками податкового періоду, що передує податковому періоду, з якого починають застосовуватися норми цього Закону, таке від’ємне значення об’єкта оподаткування для цілей оподаткування обліковується окремо, не включається до складу валових витрат та враховується таким платником податку у зменшенні об’єкта оподаткування наступних податкових періодів протягом 12 календарних кварталів з моменту виникнення такого від’ємного значення.

Якщо зазначений строк у 12 кварталів минув до набрання чинності цим Законом, то останнім кварталом такого строку вважається квартал, з якого починають застосовуватися норми цього Закону.

Якщо зазначене від’ємне значення об’єкта оподаткування не погашається протягом такого строку, непогашена сума в подальшому для цілей оподаткування не враховується у зменшенні об’єкта оподаткування та не підлягає включенню до складу валових витрат такого платника податку.

Суми від’ємного значення об’єкта оподаткування, що виникають у податкових періодах після набрання чинності цим Законом, враховуються у податковому обліку платника податку за правилами цього Закону.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач у рядку 9 Декларації з податку на прибуток відобрази балансові збитки не компенсовані прибутками до 01.01.2003р. в таких обсягах: І квартал 2003 –870900,00 грн.; І півріччя 2003 –864500,00 грн.; III квартал 2003 –576100,00 грн.; 2003 рік –313700,00 грн.

Від’ємне значення об’єкту оподаткування (балансові збитки) виникли у позивача в III кварталі 2000 року в сумі 262400,00 грн.

Відповідно до положень п.11 розділу II Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) початок рахування вказаних 12 календарних періодів з урахуванням загальних правил обчислення строків починається не у кварталі, коли у позивача виникло від’ємне значення об’єкту оподаткування (в сумі 262400,00 грн. у III кварталі 2000 року), а з наступного кварталу, тобто, з IV кварталу 2000 року який (строк у 12 календарних кварталів включно) закінчується у III кварталі 2003.

З огляду на зазначене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо правомірності декларування та врахування позивачем від’ємного значення у зменшенні об’єкта оподаткування у відповідні податкові періоди.

Такі висновки судів відповідають вимогам законодавства, чинного на момент спірних правовідносин, підтверджуються встановленими по справі обставинами та не спростовуються доводами касаційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.