ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
|
"12" листопада 2009 р. м. Київ К-17204/08
|
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів: Гордійчук М.П., Васильченко Н.В., Кравченко О.О., Леонтович К.Г., Мозваляєвої Т.С.,
розглянувши у попередньому розгляді адміністративну справу
за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2008 року у справі за позовом прокурора Бобринецького району Кіровоградської області в інтересах ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області про визнання дій неправомірними та стягнення доплати до пенсії, –
в с т а н о в и л а :
У вересні 2007 року прокурор Бобринецького району Кіровоградської області в інтересах позивачки ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України (надалі –УПФУ) в Бобринецькому районі Кіровоградської області та просив визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України № 2195-ІУ від 18 листопада 2004 року "Про соціальний захист дітей війни"та стягнути з останнього підвищення до пенсії за липень –вересень місяці в сумі 365,40 грн.
Також просив зобов'язати відповідача підвищити ОСОБА_1 пенсію на 30% мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст. 6 Закону № 2195-ІУ і здійснювати в подальшому цю виплату у розмірах, передбачених законом.
Постановою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 24 жовтня 2007 року адміністративний позов прокурора було задоволено.
Визнано незаконною бездіяльність УПФУ в Бобринецькому районі Кіровоградської області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії у розмірах, передбачених ст. 6 Закону № 2195-ІУ, стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії за липень –вересень місяці в сумі 365,40 грн. та зобов'язано відповідача підвищити ОСОБА_1 пенсію на 30% мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст. 6 Закону № 2195-ІУ.
Також зобов'язано здійснювати подальшу виплату пенсії у розмірах, передбачених законом.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2008 року апеляційна скаргу Управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області задоволено частково, постанова Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 24 жовтня 2007 року скасована в частині стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 365 грн. 40 коп. доплати підвищення до пенсії як дитині війни за період з липня 2007 року по вересень 2007 року, виключено з мотивувальної частини постанови вказівку про розмір надбавки до пенсії позивачці як дитині війни в сумі 121 грн. 80 коп. щомісяця.
В решті постанова суду першої інстанції залишена без змін.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області просить його скасувати як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову. Із змісту касаційної скарги вбачається, що відповідач просить відмовити у позові.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
За Преамбулою Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15)
цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України (254к/96-ВР)
та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (16/98-ВР)
, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Правовий статус дітей війни, визначення основи їх соціального захисту та гарантії, їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки встановлює Закон України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15)
.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12)
), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Відповідно до п. 12 ст. 71 цього Закону, з метою приведення окремих норм законів у відповідність з цим Законом, зупинена на 2007 рік дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07)
визнані такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР)
, у тому числі, п. 12 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік".
Таким чином, колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а саме, з дня прийняття Конституційним судом України рішення про неконституційність положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16)
, зокрема, п. 12 ст. 71, яким зупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з 09 липня 2007 року по вересень 2007 року.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що при вирішенні спору апеляційний суд правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і застосував закон, який їх регулює, тому оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, а відтак правових підстав для скасування рішення суду апеляційної інстанції колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для його скасування.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи апеляційним судом допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 –229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.
Керуючись ст. ст. 210, 220, 220-1, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, –
У х в а л и л а :
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області відхилити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2008 року залишити без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
|
Головуючий
Судді М.П. Гордійчук
М.П. Гордійчук
Н.В. Васильченко
О.О. Кравченко
К.Г. Леонтович
Т.С. Розваляєва
|
|