ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"11" листопада 2009 р. К-11287/07
м. Київ
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Ланченко Л.В.
Нечитайла О.М.
Бившевої Л.І.
Степашка О.І.
при секретарі Кризі В.О.
за участю представників
позивача Білобрама Т.Б., Троїцької Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційні скарги Державної податкової інспекції у м. Львові
на постанову Господарського суду Львівської області від 07.02.2007 р.,
та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 19.04.2007 р.,
ухвалу Господарського суду Львівської області від 19.07.2007 р.
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2008 р.
у справі № 5/3398-2/192А
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Львівобленерго"
до 1. Державної податкової адміністрації у Львівській області;
2. Державної податкової інспекції у м. Львові
про зобов’язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Господарського суду Львівської області від 07.02.2007 р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 19.04.2007 р., позов задоволено частково. Зобов’язано ДПІ у м. Львові укласти договір про реструктуризацію податкової заборгованості ВАТ "Львівобленерго"з податку на прибуток в сумі 11695987,38 грн., який виник у зв’язку із застосуванням механізмів погашення заборгованості, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу"від 23.06.2005 р. (2711-15)
№ 2711. Присуджено до стягнення з Державного бюджету України на користь ВАТ "Львівобленерго"судовий збір у сумі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. В частині позовних вимог про зобов’язання ДПА у Львівській області прийняти рішення про реструктуризацію податкового боргу ВАТ "Львівобленерго"з податку на прибуток в сумі 11695987,38 грн., який виник у зв’язку із застосуванням механізмів погашення заборгованості, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15)
, у позові відмовлено.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 19.07.2007 р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2008 р., відмовлено у прийнятті заяви від 13.07.2007 р. № 12591/10-010/971 про роз’яснення постанови Господарського суду Львівської області від 07.02.2007р.
ДПІ у м. Львові подала касаційну скаргу, якою просить скасувати постанову Господарського суду Львівської області від 07.02.2007 р. та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 19.04.2007 р. та відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог повністю. Посилаючись на положення п.п. 10.2.3 п. 10.2 ст. 10 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23.06.2005 р. №2711-IV, наголошує на тому, що реструктуризація податкових зобов’язань дозволяється на умовах, визначених ст. 10 цього Закону, підприємствам паливно-енергетичного комплексу, які внесені до Реєстру, у тому випадку, коли податковий борг виник внаслідок проведення взаєморозрахунків у відповідності до цього Закону. Податкові зобов’язання, які виникли у платників податків у зв’язку із проведенням взаєморозрахунків відповідно до ст. 116 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік"від 20.12.2005 р. № 3235-IV, постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку перерахування у 2006 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення, затверджених для населення"від 22.05.2006р. № 705 (705-2006-п)
, не підлягають реструктуризації відповідно до норм ст. 10 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу"від 23.06.2005 р. № 2711-IV. Погашення відповідних податкових зобов’язань може бути проведене за рахунок субвенції у відповідності до ст. 116 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік".
ДПІ у м. Львові також подала касаційну скаргу, якою просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 19.07.2007 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2008 р. і постановити нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи по суті. Посилається на порушення судами норм процесуального права: ст. 17, п.1 ч. 1 ст.109, ст. 170, Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
.
ДПІ у м. Львові, належним чином повідомлена про дату, час та місце касаційного розгляду справи, своїх представників в судове засідання не направила.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача, дослідивши доводи касаційних скарг, матеріали справи, оскаржені судові рішення судів попередніх інстанцій, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини.
ВАТ "Львівобленерго"внесене до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу"від 23.06.2005 р. № 2711-IV (2711-15)
.
ВАТ "Львівобленерго"є однією із сторін у проведенні взаєморозрахунків на підставі укладених багатосторонніх договорів №705Е/48 від 12.07.2006р., №705Е/20 від 04.07.2006р. та №705Е/11 від 27.06.2006р.
Передумовою укладення договорів №705Е/48 від 12.07.2006р., №705Е/20 від 04.07.2006р. та №705Е/11 від 27.06.2006р. було погодження сторонами розміру заборгованості, яку сторони - ВАТ "Львівобленерго", ДП "Енергоринок"та відповідно ЛМКП "Львівводоканал", КП "Бориславводоканал", КП "Стрийводоканал"передбачали погасити шляхом проведення взаєморозрахунків. Відповідно, сторонами були підписані акти про наявність та розмір заборгованості, в яких визначено, що вони складені відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно -енергетичного комплексу"від 23.6.2005 р. № 2711- IV (2711-15)
та Порядку підтвердження заборгованості, що виникла внаслідок неповних розрахунків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 р. № 191 (191-2006-п)
.
Заборгованість ЛМКП "Львівводоканал", КП "Стрийводоканал", КП "Бориславводоканал"перед ВАТ "Львівобленерго"становить відповідно 45201538,00 грн., 1221330,52 грн. та 361081,00 грн. Несплата вказаних споживачів за спожиту електричну енергію призвела до виникнення відповідного боргу у ВАТ "Львівобленерго"перед ДП "Енергоринок", а в останнього перед генеруючими компаніями, зокрема ДП НАЕК "Енергоатом".
У зв’язку із проведенням зазначених взаєморозрахунків у ВАТ "Львівобленерго"виникли податкові зобов’язання з податку на прибуток у сумі 11694898,85 грн.
ВАТ "Львівобленерго"звернулося до Державної податкової адміністрації у Львівській області та Державної податкової інспекції у місті Львові щодо прийняття рішення про реструктуризацію та укладення договору про реструктуризацію вказаних податкових зобов’язань на умовах, визначених п.п.10.2.1, п.п.10.2.3, п.10.3 ст. 10 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу"від 23.06.2005 р. № 2711-IV.
Щодо заборгованості за спожиту електричну енергію ЛМКП "Львівводоканал"на суму 45201538,00 грн., КП "Стрий водоканал"на суму 1221330,52 грн. та КП "Бориславводоканал" на суму 361081,00 грн. до набрання чинності вищезгаданим Законом позивачем були вжиті заходи врегулювання сумнівної заборгованості, передбачені ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР.
ДПІ у м.Львові відмовила позивачеві у реструктуризації податкових зобов’язань з тих підстав, що податкові зобов’язання, які виникли у ВАТ "Львівобленерго"у зв’язку із проведенням взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку перерахування у 2006 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення, затверджених для населення"від 22.05.2006р. № 705 (705-2006-п)
, не підлягають реструктуризації відповідно до норм статті 10 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу"від 23.06.2005 р. № 2711-IV.
Суд касаційної інстанції знаходить такою, що ґрунтується на приписах законодавства позицію судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позову в частині зобов’язання ДПІ у м. Львові укласти договір про реструктуризацію податкової заборгованості ВАТ "Львівобленерго"з податку на прибуток, яка виникла у зв’язку зі застосуванням механізмів погашення заборгованості, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування паливно-енергетичного комплексу"від 23.06.2005 р. № 2711-IV.
Закон України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування паливно-енергетичного комплексу"від 23.06.2005 р. № 2711-IV регулює відносини, пов’язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу.
Дія цього Закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.
Як було правильно встановлено судами попередніх інстанцій, проведення взаєморозрахунків між ВАТ "Львівобленерго", ДП "Енергоринок"та відповідно ЛМКП "Львівводоканал", КП "Бориславводоканал", КП "Стрийводоканал"у відповідності до багатосторонніх договорів № 705Е/48 від 12.07.2006р., № 705Е/20 від 04.07.2006р. та № 705Е/11 від 27.06.2006р. є заходом, який ліквідує, як дебіторську, так і кредиторську заборгованість учасників розрахунків, тобто є заходом, спрямованим на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу, оскільки згідно із зазначеними договорами було погашено взаємну заборгованість трьох підприємств паливно-енергетичного комплексу - ВАТ "Львівобленерго"(енергопостачальник), ДП "Енергоринок"(оптовий постачальник електроенергії) та ДП НАЕК "Енергоатом"(енергогенеруюча компанія).
Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції знаходить правильними висновки судів попередніх інстанцій про обґрунтованість звернення ВАТ "Львівобленерго" до ДПІ у м. Львові з вимогою укласти договір про реструктуризацію податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств у сумі 11694898,85грн., які виникли у зв’язку із застосуванням механізмів погашення заборгованості, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15)
.
Державна податкова інспекція у м.Львові в силу вимог п.п. 10.2.1, 10.2.3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу"від 23.06.2005 р. № 2711-IV (2711-15)
зобов’язана була укласти договір про реструктуризацію податкового боргу з податку на прибуток підприємств на умовах, визначених цим Законом.
Суди попередніх інстанцій обґрунтовано не погодилися з доводами податкового органу про те, що у позивача виникла податкова заборгованість в результаті проведення взаєморозрахунків у відповідності до ст. 116 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік"від 20.12.2005 р. № 3235-IV, яка, на думку податкового органу, не може бути реструктуризована на умовах Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу"від 23.06.2005 р. № 2711-IV (2711-15)
і могла бути погашена за рахунок субвенцій у порядку, визначеному ст. 116 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.2005 р. № 3235-IV.
Як було правильно зазначено судами, стаття 116 Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік", зважаючи на норми п. п. 20, 25, 37 статті 2 Бюджетного кодексу України, визначає виключно відносини між бюджетами різних рівнів, тобто порядок перерахування коштів (субвенції) з Державного бюджету України місцевому бюджету та мету такого перерахування. Закон про державний бюджет і його окремі статті регулюють лише бюджетні відносини і не можуть врегульовувати правовідносини між суб’єктами господарської діяльності і відносини таких суб’єктів між собою з приводу погашення ними своєї кредиторської та дебіторської заборгованості, яка виникла між ними через неповне виконання своїх господарських та цивільно-правових зобов’язань.
Стаття 116 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік""від 20.12.2005 р. № 3235-ІV передбачає перерахування субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв’язку з невідповідністю їх фактичної вартості тарифам, затвердженим органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, і не передбачає перерахування такої субвенції на погашення податкових зобов’язань, які виникли у зв’язку із проведенням взаєморозрахунків між учасниками, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.
Вказана норма Закону також визначає джерела, за рахунок яких здійснюється погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв’язку з невідповідністю їх фактичної вартості затвердженим органами державної влади чи органами місцевого самоврядування тарифам.
Зокрема, зазначена заборгованість погашається за рахунок:
надходжень від погашення податкової заборгованості підприємств, що надавали такі послуги, або їх кредиторів, що утворилася станом на 01.07.2006 р.;
додаткових податкових зобов’язань, які виникають у результаті виконання цієї статті.
Отже, надходження до бюджету від вказаної податкової заборгованості підприємств та від додаткових податкових зобов’язань, які виникають у результаті виконання ст. 116 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік"від 20.12.2005 р. № 3235-ІV, визначаються виключно як джерела для субвенції, перерахування якої здійснюється з метою погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв’язку з невідповідністю їх фактичної вартості тарифам, затвердженим органами державної влади чи органами місцевого самоврядування.
З огляду на викладене, доводи податкової інспекції про те, що підприємство мало можливість погасити додаткові податкові зобов’язання, які утворилися внаслідок взаєморозрахунків у відповідності до ст. 116 Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік", механізмом, передбаченим цією статтею, є безпідставними.
Враховуючи наведене, не вбачається підстав для задоволення касаційної скарги Державної податкової інспекції у м. Львові та скасування постанови Господарського суду Львівської області від 07.02.2007 р. та ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 19.04.2007 р.
Суд касаційної інстанцій вважає також за правильне залишити без задоволення касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Львові на ухвалу Господарського суду Львівської області від 19.07.2007 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2008 р., оскільки вважає, що у суду першої інстанції не було підстав для роз’яснення постанови, якою у межах позовних вимог зобов’язано ДПІ у м. Львові укласти договір про реструктуризацію податкової заборгованості ВАТ "Львівобленерго"з податку на прибуток в сумі 11695987,38 грн., який виник у зв’язку із застосуванням механізмів погашення заборгованості, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу"від 23.06.2005 р. (2711-15)
№ 2711.
Як правильно зазначено судами попередніх інстанцій, в силу вимог ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України суд може роз’яснити судове рішення не змінюючи його змісту.
Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідачем фактично була надана заява не про роз’яснення судового рішення.
З огляду на викладене, не вбачає підстав для задоволення касаційних скарг і вважає за правильне оскаржені судові рішення залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
УХВАЛИВ :
Касаційні скарги Державної податкової інспекції у м. Львові залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Львівської області від 07.02.2007 р. та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 19.04.2007 р., ухвалу Господарського суду Львівської області від 19.07.2007 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2008 р. –без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.
Головуючий суддя
Судді Н.Г. Пилипчук
О.М. Нечитайло
Л.І. Бившева
О.І. Степашко