К-16686/08 Про стягнення надмірно сплаченої суми пенсії - 11.11.2009 Прийняття

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом Управління Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі Чернівецької області до ОСОБА_1 про стягнення суми, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі Чернівецької області на постанову Новоселицького районного суду Чернівецької області від 18 жовтня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2008 року,

У березні 2007 року УПФ України в Новоселицькому районі Чернівецької області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надмірно сплаченої суми пенсії, внаслідок зловживання з боку пенсіонера.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачу, як працівнику освіти, 16.05.1997 призначено пенсію за вислугу років відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення". При зверненні за призначенням пенсії відповідач написала заяву про те, що на момент призначення пенсії не працює та в разі працевлаштування зобов’язується повідомити про це орган, який призначив пенсію. В ході зустрічної перевірки було встановлено, що відповідач працює вчителем Чорнівської ЗОШ, на посаді, яка також дає право на пенсію за вислугу років, оскільки мала ще одну трудову книжку і приховала вказаний факт, чим порушила вимоги ст. 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення". В зв’язку з чим виникла переплата пенсії з 16.05.1997 по 31.12.2006 в сумі 17389 грн. 04 коп.

Постановою Новоселицького районного суду Чернівецької області від 18 жовтня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2008 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь УПФ України в Новоселицькому районі Чернівецької області 4924,02 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі на вказані судові рішення позивач ставить питання про їх скасування в зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, та ухвалення нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач вийшла на пенсію за трудовою книжкою від 05.04.1971, в якій внесено запис про її звільнення з роботи на підставі наказу від 14.05.1997 № 43-К, але продовжувала працювати в Чорнівській ЗОШ на посаді вчителя валеології за трудовою книжкою від 01.09.1995, в якій внесено запис про призначення на посаду вчителя на підставі наказу від 01.09.1993 №36.

Відповідно до довідок № 470 та № 471 від 30.05.2007 відділу освіти Новоселицької райдержадміністрації, відповідач отримувала заробітну плату за весь період отримання пенсії за вислугу років, і її розмір перевищував розмір пенсії.

Відповідно до ст. 50 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Ухвалюючи рішення, суди керувалися тим, що відповідач при виході на пенсію в 1997 році за вислугою років приховала від органу, який призначив пенсію, той факт, що вона продовжує працювати, ще й обіймає посаду, яка також дає право на пенсію за вислугу років.

Задовольняючи позов частково, суди обґрунтовано виходили з того поверненню підлягає сума отриманої відповідачем пенсії за один рік, тобто в межах загального строку звернення до адміністративного суду, передбаченого ст. 99 КАС України.

Відмовляючи в позові в частині стягнення надмірно сплаченої пенсії за період з 1997 року по 2006 рік, суди дійшли правильного висновку про відсутність доказів, що свідчать про поважність причин пропущення позивачем строку звернення до суду щодо стягнення коштів за цей період.

Відповідно до ч.3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі Чернівецької області відхилити, а постанову Новоселицького районного суду Чернівецької області від 18 жовтня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена за винятковими обставинами лише у випадках, з підстав, у строки та в порядку, які визначені статями 235- 239 КАС України.