Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :

Суддів: Бутенка В. І.,

Лиски Т. О. (доповідач),

Сороки М. О.

Штульмана І. В.,

Гашицького О. В.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до виконавчого комітету Винниківської міської ради, треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання рішень нечинними, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову Личаківського районного суду м. Львова від 16 березня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2007 року,

У серпні 2006 року ОСОБА_1., ОСОБА_2. звернулися до суду з позовом до виконавчого комітету Винниківської міської ради, треті особи - ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5., в якому просили визнати нечинними рішення від 18.03.2003 № 58 "Про дозвіл на продовження будівельних робіт по спорудженню індивідуального спареного житлового будинку АДРЕСА_1 та від 15.04.2003 № 74 "Про дозвіл на продаж незавершеного будівництвом індивідуального спареною житлового будинку по АДРЕСА_1 з підстав невідповідності їх вимогам чинних законодавчих актів у сфері будівництва.

Позовні вимоги мотивовані тим, що мало місце погодження нової проектної документації після прийняття оскаржуваних рішень, затвердження нового проекту без проведення обов’язкової державної експертизи, неотримання згоди позивачів на спорудження третіми особами надбудови мансардного поверху на несучій спільній стіні, яка є об’єктом права спільної сумісної власності, а також, що при наданні ОСОБА_6. згоди на продаж будинку не з’ясовувалось їхнє волевиявлення придбати цей будинок, так як вони мають переважне право на його купівлю.

Постановою Личаківського районного суду м. Львова від 16 березня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2007 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі на вказані судові рішення позивачі ставлять питання про їх скасування в зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Винниківської міської ради від 18.03.2003 № 58 "Про дозвіл на продовження будівельних робіт по спорудженню індивідуального спареною житлового будинку по АДРЕСА_1, затверджено висновок міжвідомчої комісії від 12.03.2003, згідно з яким воно ведеться з дотриманням ДБН і технічно можливо продовжити будівництво житлового будинку і гаражу за вище вказаною адресою, відповідно до нової проектної документації. Також зобов’язано ОСОБА_3. після завершення будівництва здати житловий будинок в експлуатацію.

Вказане рішення прийнято на підставі заяви представника забудовника ОСОБА_6. від 11.03.2003, позитивного висновку СПДЧ-4 Личаківського району м. Львова від 14.03.2003, погодження проекту архітектором м. Винники від 12.03.2003, складеного ПП ОСОБА_7.

Оскаржуваним рішенням від 15.04.2003 № 74 надано дозвіл ОСОБА_6. представнику власника ОСОБА_3., на продаж об’єкту третій особі ОСОБА_4 із покладенням на останню обов’язку забудовника. Зазначене рішення прийнято на підставі заяви ОСОБА_6. від 07.04.2003 та наданих нею правовстановлюючих документів.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що оскаржувані рішення прийняті відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити, а постанову Личаківського районного суду м. Львова від 16 березня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена за винятковими обставинами лише у випадках, з підстав, у строки та в порядку, які визначені статями 235- 239 КАС України.