Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта

на ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 вересня 2007 року

та постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 3 липня 2007 року

у справі № 2-19/5841-2007А

за позовом Державної податкової інспекції у м. Ялта

до Санаторія "Меллас"державного унітарного підприємства Московського лікувально-санаторного об’єднання управління справами мерії Москви

про надання дозволу на проведення перевірки, -

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 3 липня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 вересня 2007 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції у м. Ялта (далі –ДПІ у м. Ялта) про надання дозволу на проведення перевірки Санаторія "Меллас"державного унітарного підприємства Московського лікувально-санаторного об’єднання управління справами мерії Москви (далі –Санаторій "Меллас").

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ДПІ у м. Ялта оскаржила їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами норм матеріального права, ставиться питання про скасування судових рішень судів попередніх інстанцій та прийняття нової постанови про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами встановлено, що Санаторій "Меллас"зареєстрований в Єдиному Державному реєстрі підприємств та організацій України за номером 05354145 без права юридичної особи.

10 січня 2007 року Санаторієм "Меллас"подано до ДПІ у м. Ялта податкову декларацію із заявленою до бюджетного відшкодування сумою податку на додану вартість за грудень 2006 року в розмірі 78 788 грн.

Відповідно до вимог підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість"(далі – Закон № 168/97-ВР (168/97-ВР) ), ДПІ у м. Ялта було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, за результатами якої 8 лютого 2006 року складено довідку № 30.

Даною перевіркою порушень з боку відповідача не встановлено, але зазначено, що згідно наданого звіту 1-ДФ від 30 січня 2007 року № 97449 усі співробітники Санаторія "Меллас"звільнені з 30 жовтня 2006 року.

Вказані обставини, за висновком податкового органу, є достатньою підставою для проведення позапланової виїзної перевірки позивача відповідно до абзацу 5 підпункту 3.11 пункту 3 Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджених наказом ДПА України від 18 серпня 2005 р. № 350 (v0350225-05) (в редакції, чинній на час проведення камеральної перевірки та складення довідки № 30) (далі –Методичні рекомендації № 350).

Крім того, в довідці вказано, що декларації з податку на додану вартість за листопад та грудень 2006 року підписані звільненими особами, що відповідно до пункту 3 статті 11-1 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні"(далі – Закон № 509-ХІІ (509-12) ) також є підставою для проведення позапланової документальної перевірки позивача.

Згідно підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-В (168/97-ВР) , протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

За змістом статті 11-1 Закону № 509-ХІІ позапланові виїзні перевірки платників податків проводяться на підставі виникнення обставин, які передбачені частиною 6 цієї статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом. В інших випадках позапланова перевірка може проводитись за рішенням суду.

В довідці від 8 лютого 2006 року № 30 позивачем як підстава проведення позапланової документальної перевірки вказаний пункт 3 частини 6 статті 11-1 Закону № 509-ХІІ. Однак проведення позапланової документальної перевірки на підставі обставин частини 6 статті 11-1 вказаного Закону, як зазначено вище, здійснюється за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом. А відтак заява позивача про надання судом дозволу на проведення позапланової перевірки з цієї підстави не відповідає чинному законодавству.

Крім того, підставою для проведення позапланової виїзної перевірки в довідці № 30 позивачем зазначено підпункт 3.11 пункту 3 Методичних рекомендацій № 350 (v0350225-05) (немає достатньої наявності трудових ресурсів для здійснення діяльності).

Відповідно до абзацу 5 підпункту 3.11 пункту 3 Методичних рекомендацій № 350 (v0350225-05) , достатніми підставами для проведення підрозділами контрольно-перевірочної роботи позапланової виїзної документальної перевірки платника ПДВ, зокрема, є: заявлення бюджетного відшкодування платником ПДВ, що здійснює виробничу діяльність і має власні основні виробничі фонди, без достатньої наявності трудових ресурсів для здійснення такої діяльності.

Згідно підпункту 3.9 пункту 3 Методичних рекомендацій № 350 (v0350225-05) , рішення про доцільність проведення позапланової виїзної перевірки платника приймається виключно керівником органу державної податкової служби (або посадовою особою, що виконує його обов'язки) шляхом накладання відповідної резолюції з обов'язковим зазначенням дати прийняття такого рішення.

З огляду на приписи Методичних рекомендацій № 350 (v0350225-05) , заява позивача про надання дозволу на проведення позапланової перевірки з цієї підстави також не відповідає чинному законодавству.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги стосовно порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень, а тому вони не можуть бути підставою для їх зміни чи скасування.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта відхилити, а ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 вересня 2007 року та постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 3 липня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.