Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака В.І.,

суддів Білуги С.В.,

Гаманка О.І.,

Заїки М.М.,

Загороднього А.Ф.,

при секретарі Козаченку О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.03.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2008 у справі за його позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області про перерахунок пенсії,

У січні 2007 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області про перерахунок пенсії.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.03.2007, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2008, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати, а за справою постановити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі та рішення судів щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що ОСОБА_4 є інвалідом другої групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і відноситься до першої категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до статті 49 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Статтями 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"визначені підстави та умови призначення державних пенсій та додаткових пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Крім того, статтею 39 цього Закону передбачено, що громадянам, які працюють у зоні посиленого радіоекологічного контролю провадиться доплата у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Положення частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Відповідно до частини сьомої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку державної, додаткової пенсій та доплати, передбачених статтями 39, 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком, та законодавство щодо розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково. Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.03.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2008 необхідно скасувати, оскільки вони постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.03.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2008 у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області про перерахунок пенсії –скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.