Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.,

при секретарі Євтушевському В.М.,

за участю:

представника відповідача – Андрюка А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Херсоні

на постанову господарського суду Херсонської області від 17 жовтня 2006 року

та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 07 лютого 2007 року

у справі № 8/297-АП-06

за позовом Приватного підприємства "Промхоз"

до Державної податкової інспекції у місті Херсоні

про скасування податкового повідомлення – рішення, -

У липні 2006 року ПП "Промхоз" звернулось до суду з позовом до ДПІ у м. Херсоні про скасування податкового повідомлення – рішення № 0005562301/0 від 14 липня 2006 року.

Постановою господарського суду Херсонської області від 17 жовтня 2006 року позов задоволено.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 07 лютого 2007 року постанову господарського суду Херсонської області від 17 жовтня 2006 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Херсоні, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Херсонської області від 17 жовтня 2006 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 07 лютого 2007 року, в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді – доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у м. Херсоні провела невиїзну позапланову перевірку обґрунтованості відшкодування податку на додану вартість з бюджету ПП "Промхоз" за період лютий, травень, серпень, вересень, жовтень 2004 року, за результатами якої було складено акт № 2279/23-7/31653142 від 12 липня 2006 року.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що ПП "Промхоз" формувало податковий кредит в лютому, травні, серпні, вересні, жовтні 2004 року за наслідками господарських операцій купівлі металобрухту у ТОВ "Югагроресурси", яке є посередником і, в свою чергу, придбавало товар у різних підприємств - ПП "Таврія-Юг", ТОВ ТПК "Стиль", ДП ХВЗП ВАТ "Цветмет". В свою чергу, ТОВ ТПК "Стиль" придбавало цей товару у ПП "Промбудмонтаж", а ПП ДП ХВЗП ВАТ "Цветмет" - у ПП "Промсировина", яке придбало цей товар у ПП "КСТ-Південь".

В акті перевірки було встановлено, що в лютому 2004 року по другому ланцюгу постачальників не підтверджено взаємовідносини з ПП "Таврія-Юг" (податкова накладна № 36 від 11 лютого 2004 року на суму податку на додану вартість в розмірі 6 666, 67 грн.), що свідчить про непідтвердження заявленої до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість по декларації за лютий 2004 року в розмірі 6 415, 16 грн. та по декларації за травень 2004 року в розмірі 251, 51 грн.

В травні, серпні, вересні 2004 року по другому ланцюгу постачальників не підтверджено взаємовідносини з ПП "Таврія-Юг" (податкова накладна № 30 від 03 лютого 2004 року на суму податку на додану вартість в розмірі 58 333, 33 грн.; податкова накладна № 24 від 30 січня 2004 року на суму податку на додану вартість в розмірі 38 333, 33 грн.), що свідчить про непідтвердження заявленої до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість по декларації за травень 2004 року в розмірі 16 603,49 грн., по декларації за серпень 2004 року в розмірі 55 803, 00 грн., по декларації за вересень 2004 року в розмірі 24 260, 17 грн.

Згідно матеріалів кримінальної справи № 330309-03, порушеної за ч. 2 ст. 358 Кримінального кодексу України відносно посадових осіб постачальника по другому ланцюгу ПП "Таврія-Юг", виявлені факти підроблення та збуту підроблених бланків документів.

Згідно відповіді Міністерства промислової політики України від 16 березня 2005 року № 01/8/2-443 постійно діюча Ліцензійна комісія Міністерства промислової політики України прийняла рішення від 14 травня 2004 року № 173 про визнання недійсною ліцензії ПП "Таврія-Юг" (серія АА № 269667) на заготівлю, переробку металобрухту чорних металів.

В жовтні 2004 року по третьому ланцюгу не підтверджено взаємовідносини з ПП "Промбудмонтаж" (податкова накладна № 121 від 15 жовтня 2004 року на суму податку на додану вартість в розмірі 19 959, 00 грн., податкова накладна № 133 від 31 жовтня 2004 року на суму податку на додану вартість в розмірі 16 707, 67 грн.), що свідчить про непідтвердження заявленої до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість по декларації за жовтень 2004 року в розмірі 42 983, 62 грн.

На запит ДПІ у м. Херсоні ПП "Промбудмонтаж" документи, які підтверджують проведення взаєморозрахунків з ТОВ ТПК "Стиль" не надало. Підприємство за юридичною адресою не знаходиться ( акт № 158/23-7 від 21 січня 2006 року), останній звіт подано за червень 2005 року з нульовими показниками.

В жовтні 2004 року по четвертому ланцюгу постачальників не підтверджено взаємовідносини з ПП "КСТ-Південь" (податкова накладна № 71 від 28 жовтня 2004 року на суму податку на додану вартість в розмірі 83 682, 13 грн.), що свідчить про непідтвердження заявленої до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість по декларації за жовтень 2004 року в розмірі 95 673, 35 грн.

Згідно отриманої ДПА у Херсонській області відповіді (вх. № 1144/7 від 01 червня 2006 року) від ВПМ у м. Миколаєві УПМ ДПА у Миколаївській області по ПП "КСТ-Південь" встановлено, що 23 березня 2006 року слідчим відділом УПМ ДПА у Миколаївській області відносно посадових осіб ПП "КСТ-Південь" порушено кримінальну справу № 106800015 за ч. 3 ст. 212 КК України за фактом умисного ухилення від сплати податків до бюджету при здійсненні операцій в посередництві торгівлі різними товарами, використовуючи в своїй діяльності підприємства з ознаками "фіктивності". Крім того, прокуратурою Херсонської області відносно гр. ОСОБА_1 порушено кримінальну справу № 500115-05 за ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України, по якій посадові особи ПП "КСТ-Південь" проходять як спільники організації фіктивного підприємства.

Ненадходження до бюджету податку на додану вартість по ПП "Таврія-Юг" складає: в лютому 2004 року -6 415, 16 грн., в травні 2004 року – 16 855, 00 грн., в серпні 2004 року – 55 803, 00 грн., у вересні 2004 року -24 260, 17 грн.

Ненадходження до бюджету податку на додану вартість по ПП "Промбудмонтаж" у жовтні 2004 року складає 42 983, 62 грн.

Ненадходження до бюджету податку на додану вартість по ПП "КСТ-Південь" у жовтні 2004 року складає 95 673, 35 грн.

На підставі вищевикладеного в акті перевірки було зроблено висновок про порушення позивачем вимог п. 1.3, п. 1.8 ст. 1, підпункту 7.4.1 п. 7.4, підпункту 7.7.1, підпункту 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до завищення суми податку на додану вартість, яка підлягає відшкодуванню з бюджету на суму 241 990, 30 грн., у тому числі за лютий 2004 року на 6 415, 16 грн., за травень 2004 року на 16 855, 00 грн., за серпень 2004 року на 55 803, 00 грн., за вересень 2004 року на 24 260, 17 грн., за жовтень 2004 року на 138 656, 97 грн.

14 липня 2006 року ДПІ у м. Херсоні на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення – рішення № 0005562301/0, яким ПП "Промхоз" зменшила суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 241 990, 30 грн., у тому числі за лютий 2004 року на 6 415, 16 грн., за травень 2004 року на 16 855, 00 грн., за серпень 2004 року на 4 888, 00 грн., за серпень 2004 року на 50 915, 00 грн., за вересень 2004 року на 24 260, 17 грн., за жовтень 2004 року на 117 075, 97 грн., за жовтень 2004 року на 21 581, 00 грн.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що позивачем були виконані усі законодавчі вимоги для формування податкового кредиту за наслідками операцій та правомірно заявлена відповідна сума до бюджетного відшкодування.

Колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Згідно підпункту 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 вищезазначеного Закону податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (підпункт 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вищезазначеного Закону).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (підпункт 7.5.1 п. 7.5 ст. 7).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг) (абзац перший підпункту 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Таким чином, до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при їх придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". При цьому документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається податкова накладна, яка підтверджує сплату податку на додану вартість.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що інших умов для формування податкового кредиту за наслідками придбання товару в Законі України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , таких як обов’язкова сплата продавцем товару сум податку на додану вартість до бюджету, не передбачено.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що позивачем протягом лютого, травня, серпня, вересня та жовтня 2004 року здійснювались реальні господарські операції з придбання металобрухту у ТОВ "Югагроресурси", яке є посередником і, в свою чергу, придбавало товар у різних підприємств - ПП "Таврія-Юг", ТОВ ТПК "Стиль", ДП ХВЗП ВАТ "Цветмет". В свою чергу, ТОВ ТПК "Стиль" придбавало цей товару у ПП "Промбудмонтаж", а ПП ДП ХВЗП ВАТ "Цветмет" - у ПП "Промсировина", яке придбало цей товар у ПП "КСТ-Південь".

Вартість фактично придбаного товару була віднесена позивачем до валових витрат, сума податку на додану вартість була сплачена в складі вартості товару. На підставі належним чином оформлених податкових накладних ТОВ "Югагроресурси", яке було зареєстровано платником податку на додану вартість, позивачем були сформовано податковий кредит у відповідних періодах.

Зазначені обставини відповідачем не заперечуються.

Таким чином, позивач виконав усі законодавчі умови для віднесення відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту та заявлення цієї суми до бюджетного відшкодування.

При цьому посилання податкового органу на непідтвердження сплати податку на додану вартість до бюджету контрагентами ТОВ "Югагроресурси" (продавець), як на підставу позбавлення позивача права на бюджетне відшкодування у зв’язку з відсутністю надмірної сплати податку до бюджету визнаються колегією суддів помилковим, оскільки при придбанні товару платник податку зобов’язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю товару в складі вартості товару, який зобов’язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов’язку понести за це відповідальність. Особа, що придбає товари (платник податку) не несе відповідальності за несплату податку до бюджету продавцем (платником податку), на якого в даному випадку покладено законодавчий обов’язок по внесенню податку до бюджету, що безпосередньо витікає з визначення терміну "платник податку", наведеному в п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", а тим більше за несплату податку постачальниками продавця.

Згідно ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у м. Херсоні підлягає залишенню без задоволення, а постанова господарського суду Херсонської області від 17 жовтня 2006 року та ухвала Запорізького апеляційного господарського суду від 07 лютого 2007 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Херсоні залишити без задоволення, а постанову господарського суду Херсонської області від 17 жовтня 2006 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 07 лютого 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.